Закон України «Про професійну освіту» набрав чинності 12 вересня 2025 року. Що зміниться завдяки йому і як це вплине на сьогоднішніх школярів? Яке нове завдання з’явилося у професійних коледжів? Що заважає підготовці операторів дронів? Ці та інші відповіді освітяни шукали під час дискусії «Як нині змінюються профтехи та фахові коледжі і чому важлива їхня співпраця з бізнесом».
Чого хочуть безробітні
Під час воєнного стану підготовка фахівців має бути особливо гнучкою. Деякі професії потрібні «на вчора», попит на них стрімко змінюється. Але поки що в Україні частина людей наполягає на тому, щоби працювати лише за отриманою колись професією, зазвичай, це люди з вищою освітою. Наприклад, за словами заступника міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитра Завгороднього, нещодавнє дослідження МОН, проведене разом з міжнародними партнерами, виявляло потреби роботодавців. Залучили кілька тисяч підприємств. Понад половину всіх вакансій, які планують відкривати підприємства, передбачені для кваліфікованих робітників, фахівців з обслуговування машинного устаткування.
В іншому дослідженні вивчали безробітних в Україні, які зареєстровані в Держслужбі зайнятості. Більшість цих людей мають вищу освіту та хочуть роботу, яка відповідає кваліфікації. Тож попит і пропозиція не збігаються. Хоча безробітні мали б змогу хоча б тимчасово влаштуватися й отримувати дохід.
Робітничі професії зазвичай асоціюються з виснажливою працею в дискомфортних умовах: на холоді, у застарілих цехах, під гул та гуркіт. Утім, реальність переважно інша, тож знайомство з нею могло б змінити думку безробітних.
Навчання протягом життя — реальність, до якої слід звикати кожному. Сучасні школярі мають усвідомлювати, що перша професія, яку вони отримають, буде лише стартом у житті, а не остаточним вибором.
Хто може навчати на операторів дронів
Навчання дорослих, за словами Дмитра Завгороднього, це нове та нагальне завдання профтехосвіти. Міносвіти і Мінекономіки багато роблять для того, щоби безробітні, ветерани, внутрішньо переміщені особи, жінки, просто дорослі, які хочуть змінити свою професію, могли швидко опанувати нову спеціальність та одразу працювати. Торік разом із програмою Iron Women вперше підготували 50 жінок на операторів екскаваторів та підйомних кранів. Навчання проводили на техніці Volvo Construction Equipment.
Зараз упроваджують кілька програм, зокрема, японського спрямування, щоби навчати ВПО вирощувати овочі, фрукти. Для запуску нових проєктів з перенавчання на трактористів, водіїв навантажувачів, будівельної техніки, зварювальників, верстатників працюють з бізнесами, міжнародними організаціями, Держслужбою зайнятості. За останні кілька років таких програм запущено сотні — як короткострокових, так і довгострокових. Їх уже пройшли десятки тисяч осіб.
Утім, система профтехосвіти донині залишалася досить консервативною. Коли два роки тому з’явилася потреба навчати операторів дронів, за перший рік змогли лише видати наказ про експеримент, який затверджував шість пілотних закладів освіти. Досі не вдалося розробити освітній стандарт під цю професію, досі незрозуміло, як закладам профтехосвіти отримувати ліцензію на навчання. А без неї донедавна заклад не міг впровадити таке навчання.
Бакалаври: академічний і професійний
Змінити це має новий Закон про професійну освіту. Із 2026 року закладам професійної освіти не треба буде отримувати ліцензію на кожну професію окремо. Вони зможуть просто відкривати програми за будь-якими професіями, за якими є професійні стандарти. Під ці професійні стандарти не треба буде розробляти освітні стандарти в МОН. Тож кожен заклад профтехосвіти зможе затвердити програму самостійно і, наприклад, навчати операторів дронів. Але для цього потрібно створити наглядові ради, куди ввійдуть представники бізнесів і засновників цих закладів. Вони мають переглянути й затвердити всі програми, за якими навчатимуть у закладі, наблизити їх до вимог роботодавців.
Також у 2026 році передбачене масштабне оновлення всіх освітніх стандартів у фаховій передвищій освіті. Є цікаві пропозиції відповідних змін у цій сфері. Наприклад, директор Немішаївського фахового коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України Володимир Альохін пропонує ввести два освітні ступені — академічний бакалавр і професійний бакалавр. Якщо на академічного, як і нині, навчатимуть в університетах, з акцентом на теорію, то звання професійного бакалавра здобуватимуть у коледжах, на базі дуального навчання, де практичний складник буде не менш ніж 70%. Професійний бакалавр також матиме змогу підвищувати рівень освіти в магістратурі, але доти повинен буде обов’язково відпрацювати три роки. Проте це лише ідеї.
Чому зникнуть ПТУ?
А що вже гарантує Закон? Заклади профтехосвіти отримали більшу фінансову автономію, а також значно більшу підтримку дуального формату навчання. Керівники таких коледжів повинні затвердити ключові показники ефективності, а за їх досягнення отримуватимуть додаткові фінанси. Заклади профтехосвіти більше не використовуватимуть тарифну сітку, типовий штатний розклад. Вони зможуть відкривати свої рахунки в державних банках і підписувати контракти зі співробітниками. До слова, майстри й викладачі теж отримуватимуть не однакові зарплати, а відповідно до своєї кваліфікації та складності спеціальності, яку викладають. Скажімо, зварювальник, кухар та різнороб у реальному житті отримують різну оплату праці. Так само тепер це буде і для працівників закладів профтехосвіти.
Зовнішнє оцінювання результатів навчання в закладах профтехосвіти в майбутньому проходитиме в кваліфікаційних центрах на підприємствах. Незалежна комісія оцінюватиме, наскільки результати навчання відповідають професійним стандартам. Результати коледжів невдовзі вимірюватимуть не в кількості здобувачів, а в результатах їхнього навчання і працевлаштування.
Навіть сама назва для всіх закладів профтехосвіти стане однаковою і втратить негативні асоціації зі старих часів. Замість ПТУ, ВПУ, центрів професійно-технічної освіти та інших абревіатур усі великі заклади профтехосвіти перейменують на професійні коледжі. А маленькі заклади внаслідок реформування мережі будуть ліквідовані.
Ті, хто навчаються в коледжах, називатимуться вже не учнями, а студентами. Також уніфікують зовнішній вигляд закладів: вже є посібник, як мають виглядати приміщення, лабораторії, кабінети, гуртожитки, фасади, а також логотипи, вебсайти професійних коледжів. Новий бренд має допомогти відійти від старих стереотипів. Із цією ж метою пропонують знайомити старшокласників з успішними бізнесменами, власниками салонів краси, кафе, СТО, майстерень, які спочатку здобули професійну освіту, пройшли певний шлях у професії, а потім відкрили власну справу.
Не зварювальник, а оператор зварювального робота
Звісно, з методичним оновленням паралельно має йти матеріальне. Адже сучасну професію на старому обладнанні не опануєш.
«Доcі основною скаргою аграрного бізнесу було те, що випускники профтехосвіти вміли працювати лише на тракторах, які вже виглядають як шматки старого заліза, — каже Дмитро Завгородній. — Але не можна посадити за дороговартісний комбайн людину, яка ніколи його не бачила».
Тим не менш, заклади освіти, де готують аграріїв, отримають по 15 одиниць сучасної сільськогосподарської техніки: великих тракторів, комбайнів, плугів, культиваторів тощо.
Лише у 2025 році оновили обладнання 30 закладів фахової передвищої освіти та 59 професійних коледжів. Нині в центрі уваги були заклади, де готують фахівців з машинобудування, прикладної механіки та професій, пов’язаних з металом (верстатники, зварювальники). У 2026 акцент зроблять на професіях у галузях радіоелектроніки, автоматизації виробництва, робототехніки. До слова, зварювальники — це спеціальність, орієнтована на сьогодні, тож її краще здобувати дорослим під час перенавчання. А старшокласникам краще орієнтуватися на майбутнє та опановувати професію оператора зварювальних роботів, і професійним коледжам варто впроваджувати такі сучасні варіанти діяльності.
Щоби в кожній області був хоча б один приклад взірцевого закладу із сучасним гуртожитком, обладнанням, разом з Європейським інвестиційним банком вже цього року готують 11 центрів професійної досконалості. Вони популяризуватимуть професійну освіту для студентів і стануть центром навчання для викладачів області.
Профтехосвіта має стати фундаментом для повоєнного відновлення країни.
