24 вересня в український прокат виходить іспанська мелодрама «Глуха», яка розповідає історію кохання та внутрішнього світу людей, які не чують, повідомив Освіторія.Медіа PR-департамент компанії «Артхаус Трафік».
Амбасадор стрічки, нечуючий актор і блогер Григорій Фесенко, поділився своїм досвідом і розвінчав найпоширеніші міфи про нечуючих людей.
Міф 1. Всі нечуючі люди користуються жестовою мовою
Не всі. Деякі користуються слуховими апаратами, читають по губах, спілкуються письмово або голосом. Комунікація залежить від уподобань і можливостей.
Міф 2. Люди, які не чують, не можуть говорити
Багато нечуючих людей можуть говорити. Усе залежить від того, коли людина втратила слух і чи пройшла вона мовленнєву реабілітацію.
Міф 3. Люди, які не чують, не можуть водити автомобіль або працювати
Можуть. Вони покладаються на зір, вібрації, технології, навички і швидко адаптуються. Серед нечуючих є водії, стоматологи, вчителі, програмісти, кур’єри, касири — абсолютно в будь-якій галузі.
Міф 4. Якщо людина носить слуховий апарат або імплант, вона «чує як усі»
Слухові пристрої лише допомагають чути певні звуки і не відновлюють слух повністю. Результат індивідуальний та залежить від рівня втрати слуху.
Міф 5. Люди з вадами слуху мають розумову відсталість
Порушення слуху жодним чином не впливає на інтелект. Це фізична особливість, а не ознака розумових здібностей.
Міф 6. Люди, які не чують, — «відокремлена» спільнота
Нечуючі люди — невід’ємна частина суспільства. Вони мають свою культуру, мову, гумор і спільноти, але не є ізольованими — просто сприймають світ трохи інакше.
Міф 7. З нечуючими людьми важко спілкуватися
Якщо є бажання, завжди знайдеться спосіб порозумітися: письмово, через жести, міміку або спеціальні додатки.
Міф 8. Всі люди з порушенням слуху вміють читати з губ
Читання з губ дуже складне — лише 30–40% слів можна точно розпізнати. Не всі нечуючі використовують цю навичку і не завжди вона ефективна.
Міф 9. Жестова мова однакова в усьому світі
Жестові мови різні в різних країнах і регіонах, з власною граматикою, лексикою та культурним контекстом.
Тож міфи, як і має бути, лишаються міфами, адже реальність абсолютно інакша, і нечуючі люди — така ж частина суспільства, як і всі інші. Їхня особливість не робить їх обмеженими. Важливо відкидати стереотипи і знаходити способи для взаєморозуміння.
Більше про стрічку «Глуха»
Світова прем’єра фільму відбулася на цьогорічному Берлінському кінофестивалі, де стрічка отримала Приз глядацьких симпатій. На фестивалі в Малазі «Глуху» визнали найкращим іспанським фільмом року, а Національна кіноакадемія обрала її одним з потенційних кандидатів на «Оскар».
Сюжет розповідає історію стосунків Гектора та Анджели, яка має порушення слуху. Вони кохають одне одного, живуть у цілковитій гармонії та чекають народження дитини. Однак вагітність, а тим більше подальше материнство обіцяють стати справжнім викликом для цієї пари.
Анджела не здатна почути крик немовляти, а тому вимушена повністю покладатися на свого партнера. Така залежність підсилює її сумніви у своїй здатності бути хорошою мамою, а також викликає справжній потік більш складних та заплутаних емоцій, крізь які доведеться пройти закоханим.
Джерело: PR-департамент компанії «Артхаус Трафік».
