У серпні 2025 року відбувся фестиваль «Вільносвіта. Точка опори 2025», де всі учасники стали співтворцями програми. Це не перший самоспрямований фестиваль авторки, але перша спроба подивитися на нього очима освітянки. Досвід цього та попередніх років переконали її, що самоспрямована подія — це потужний інструмент професійного розвитку та згуртування педагогічної спільноти. У статті вона ділиться своєю експертизою і наводить покрокові рекомендації, як організувати самоспрямовану подію.
Авторка тексту:
Ярослава Мозгова, керівниця програм War Child Alliance в Україні,
мама й освітянка спільноти Вільносвіти
Що таке самоспрямована подія і чим вона відрізняється від звичайної конференції?
Самоспрямована подія — це захід, де програму творять самі учасники. На відміну від традиційних конференцій із заздалегідь визначеними спікерами і темами тут кожен може запропонувати свою активність, поділитися досвідом або ініціювати обговорення актуальної теми.
Найбільш очевидний страх — наявність порожніх слотів у програмі. А раптом ніхто не захоче ділитися досвідом? По-перше, це нормально! Можливо, учасники події довго не бачили одне одного, і запит на взаємодію стає пріоритетом. Та як свідчить практика, можливість обмінятися досвідом, показати свої напрацювання завжди знаходить охочих.
У чому ж відмінності між традиційною конференцією та самоспрямованою подією?
Традиційна конференція |
Програма формується організаторами |
Чіткий поділ на спікерів і слухачів |
Фіксований графік і теми |
Пасивне споживання інформації |
Самоспрямована подія |
Програму створюють учасники |
Кожен може бути і спікером, і слухачем |
Гнучкий формат і теми «від життя» |
Активна взаємодія та співтворення |
Досвід фестивалю «Вільносвіта. Точка опори 2025»
Щороку ГО «ВільнОсвіта» проводить фестиваль на зразок того, як працює самоспрямований підхід в освітніх подіях. Традиційно команда ГО створює рамку: час, місце та базову структуру.
До речі, про місце! Другий рік поспіль місцем зустрічі був екокурорт «Ізки». Гори, чисте повітря, купа цікавих місць для відвідувань неподалік — усе це сприяло відпочинку й неформальній взаємодії.
Як це виглядало на практиці
Формування програми «рівний рівному». Організатори запропонували суто можливість бути на події. Решту наповнювали самі учасники: вони пропонували теми воркшопів, ділилися досвідом, організовували дискусії.
Тут варто проговорити й фінансовий аспект. Учасники сплачували лише за своє перебування на локації. Жодного внеску за участь у фестивалі не було. І це цілком логічно, адже всі є співтворцями й привносять найцінніше — власний досвід та експертизу.
Діти як рівноправні учасники. Окремо цінними є активності, які пропонували діти та підлітки. Вони не просто слухали дорослих, а самі ставали спікерами, ділилися своїм баченням освіти та проводили ігрові сесії.
Живе спілкування. Особисте спілкування дозволяє створити атмосферу довіри та відкритості, необхідну для справжнього обміну досвідом. Коротка дискусія за сніданком, спільна сесія щодо вивчення історії в умовах війни, теплий кивок головою при зустрічі на якійсь галявині — усе це формує взаємодію.
Що отримали учасники фестивалю?
- Нові ідеї та методики від колег-практиків.
- Мережу однодумців для подальшої співпраці.
- Впевненість у власних силах завдяки можливості поділитися досвідом.
- Натхнення та енергію від спільної творчості.
П’ять принципів організації самоспрямованої події
Добровільність — основа всього
Суть принципу:
участь у всіх активностях має бути виключно добровільною. Ніхто не зобов’язаний ні проводити сесії, ні відвідувати їх.
Як реалізувати:
- Створіть атмосферу, де «ні» — це нормально. Можливо, із цього принципу можна почати спільне погодження правил на час події.
- Проговоріть з учасникам правило «вільної ноги» й можливість переміщуватися між активностями.
Відкритість без бар’єрів і статусів
Суть принципу:
будь-хто може запропонувати тему, незалежно від посади, досвіду чи освіти.
Як реалізувати:
- Створіть простий механізм додавання активностей у програму.
- Заохочуйте нестандартні теми та підходи.
Готовність ділитися: від споживання до творення
Суть принципу:
кожен учасник приходить не тільки отримувати, а й віддавати — ділитися досвідом, ідеями, навичками.
Як реалізувати:
- Створіть «стіну ідей» для пропозицій активностей.
- Мотивуйте особистими історіями організаторів.
Співзалученість: разом краще
Суть принципу:
активності створюються та проводяться спільно, а не одноосібно.
Як реалізувати:
- Заохочуйте співведення сесій кількома учасниками.
- Покажіть приклад впровадження інтерактивних форматів замість лекцій.
Спільна відповідальність: це наш спільний простір
Суть принципу:
за перебіг події відповідають не тільки організатори, а всі учасники разом. І йдеться не лише про наповненість програми, а й про загальну атмосферу, організацію простору, доглянутість локацій.
Як реалізувати:
- Залучайте учасників до облаштування простору.
- Створіть спільні правила поведінки.
- Дозвольте учасникам самим вирішувати конфлікти.
Покроковий алгоритм організації самоспрямованої події
Етап 1
Підготовка (за 2–3 місяці)
Крок 1. Визначте базові параметри:
- Дата й тривалість (рекомендую закласти хоча б 2 дні).
- Локація з гнучкими просторами: велика зала або шатро для великої презентації або виступу освітньої рок-зірки, затишний простір для обговорення наболілої теми, місце з ігровою зоною для активностей із тодлерами — що буде актуальним саме для вашого випадку?
- Максимальна кількість учасників.
Крок 2. Створіть простий сайт або сторінку з:
- поясненням концепції самоспрямованості;
- формою реєстрації з необовʼязковим полем «Чим можу поділитися»;
- контактами для зв’язку.
Крок 3. Запустіть набір учасників
- Починайте з кола знайомих педагогів — наприклад, через спільноту вашого Центру професійного розвитку.
- Використовуйте соціальні мережі та професійні спільноти.
- Робіть акцент на унікальності формату.
Етап 2
За тиждень до події
Крок 4. Створіть спільний простір для планування:
- Viber-чат або Facebook-групу;
- документ для збору пропозицій активностей у форматі розкладу;
- інструкцію з організації власної сесії.
Крок 5. Тримайте звʼязок
- Обговорюйте ідеї в чаті.
- Групуйте схожі теми.
Етап 3
День події
Ранок: Відкриття та створення програми
Крок 6. Проведіть ранкове коло (30–40 хвилин)
- Познайомте учасників з принципами самоспрямованості.
- Дайте кожному одну хвилину представити себе та свою ідею.
- Створіть спільну програму на фліпчарті.
Крок 7. Організуйте простір
- Розмістіть програму на видноті.
- Підготуйте матеріали (маркери, стікери, папір).
- Створіть зони для різних форматів активностей.
День: Реалізація програми
Крок 8. Забезпечте гнучкість
- Дозвольте змінювати програму по ходу.
- Підтримуйте самоорганізацію учасників.
- Втручайтеся мінімально.
Етап 4
Завершення
Крок 9. Проведіть підсумкове коло
- Поділіться враженнями.
- Зберіть зворотний зв’язок.
- Обговоріть плани на майбутнє.
Крок 10. Організуйте пост-подію
- Створіть архів матеріалів.
- Підтримайте спілкування в чаті.
- Плануйте наступну зустріч.
Виклики та як з ними впоратися
«А що, як ніхто не запропонує активність?»
Рішення:
Підготуйте 2–3 резервні теми та потенційних спікерів, але не оголошуйте про них заздалегідь. Практика свідчить: коли люди відчувають відповідальність, вони активно включаються.
«Як контролювати якість контенту?»
Рішення:
Довіряйте учасникам. Самоспрямованість передбачає, що люди самі оцінюють корисність. Створіть механізм зворотного зв’язку для поліпшення.
«Що робити з конфліктами?»
Рішення:
Встановіть базові правила взаємоповаги. У разі конфлікту залучайте інших учасників як медіаторів, а не вирішуйте одноосібно.
Навіщо вчителям самоспрямовані події: п’ять вагомих причин
1. Релевантність досвіду
Теми виникають з реальних потреб практиків. Кожен учасник має схожі з вами освітні болі. І самоспрямований фестиваль — нагода почути релевантний досвід.
2. Професійна мережа однодумців
Знайомства з колегами, які поділяють ваші цінності та підходи. Ці зв’язки часто переростають у довготривалу співпрацю.
3. Впевненість у власних силах
Можливість стати спікером допомагає зрозуміти: ваш досвід цінний і вартує того, щоби ним ділитися.
4. Натхнення та енергія
Атмосфера творчості та взаємопідтримки дає заряд на довгі місяці роботи в школі.
5. Навички самоорганізації
Досвід організації та участі в самоспрямованих подіях розвиває навички, корисні і в роботі з учнями.
Висновки: чому майбутнє за самоспрямованими подіями
Самоспрямовані освітні події — це відповідь на реальні потреби сучасних педагогів. У світі, де інформація швидко застаріває, найціннішими стають навички самоорганізації, співпраці та безперервного навчання.
Досвід фестивалю «Вільносвіта. Точка опори 2025» засвідчив: коли освітяни отримують можливість самим формувати освітній процес, виникає справжня магія. Вони не просто обмінюються досвідом — вони створюють нову культуру професійного розвитку.
Пам’ятайте: кожен з нас має щось цінне, чим може поділитися. Самоспрямовані події — це спосіб розкрити цей потенціал і використати його для спільного зростання.
