- Колір стін класів та приміщень — спокійні та легкі відтінки кольору, бажано без малюнків, вензелів тощо.
- Важливо створювати куточки тиші — місця, де дитина може відпочити від шуму чи світла, з мінімумом подразників.
- Помірне умеблювання — велика кількість шаф створює почуття замкнутого простору.
- Не перевантажуйте простір плакатами та великими малюнками.
У класах та приміщеннях, де перебувають діти, варто уникати надлишку яскравих плакатів та хаотичних зображень, винятки — роботи дітей. Візуальний шум посилює тривогу.
- Використовуйте зрозумілу навігацію: піктограми, кольорові позначки, прості інструкції.
Під час переживання стресу діти можуть втрачати відчуття орієнтації в просторі.
- Краще використовувати мелодійний або м’який дзвоник замість різкого, гучного.
Різкий звук може спровокувати різку емоційну реакцію дитини.
- Сигнал повітряної тривоги — краще, щоб це був не звук сирени, а повідомлення йшло по гучномовцю спокійним, знайомим для дітей голосом.
Голосом фіксуємо початок повітряної тривоги та скеровуємо до укриття. Після відбою — фіксуємо слова — загроза минула. Ми в безпеці. Це дає відчуття завершеності процесу.
- Варто уникати гучної трансляції музики під час заходів та перерв.
У багатьох закладах освіти введена ця практика. Для дітей це може підсилювати навантаження.
- За потреби надати дітям можливість користуватися навушниками чи берушами під час перерв.
- Слід ретельно підбирати аудіо- та відеоматеріал для демонстрації дітям — без гучних звуків, сигналів тривог тощо.
- Нагадуйте дітям про необхідність пити воду. Зверніть увагу — дітям потрібен доступ до питної води.
- Пам’ятайте — у дітей переважає рухова активність.
- Поважайте потреби дитини щодо вбиральні.
- Враховуйте — для приймання їжі дитині має бути достатньо часу під час перерви.
- Провітрюйте приміщення — нестача кисню негативно впливає на дитину.
- Забезпечуйте чергування занять та активностей з відпочинком.
- Повага до дитини — скільки років їй би не було — 2 чи 18. Взаємоповага дорослих — педагогів та батьків.
- Фізичний контакт (обійми, дотики) — не всі готові до такого, про це важливо наголошувати, спілкуючись з дітьми та дорослими.
- Можливо, розробити сигнал — жест, яким дитина показує, що їй потрібна підтримка.
- Діти орієнтуються не тільки на те, що ми говоримо, а й на те, ЯК саме ми з ними спілкуємося.
Наш голос — упевненість, коректна гучність, темп, повага, доброзичливість — те, що стабілізуватиме стан дитини.
- Використовуйте чіткі, короткі, зрозумілі й передбачувані інструкції. Це допомагає знизити тривогу. Можливо, підготувати алгоритми дій у кризових ситуаціях, наочні плакати.
- Буде прекрасно, якщо в поданні матеріалу ви зможете використати різні канали сприйняття: усне пояснення + написаний алгоритм + піктограма.
Це підтримає дітей з різними способами обробки інформації.
- Перед початком навчального року варто створити анкету, яку близькі дорослі можуть заповнити.
Вказати те, що важливо знати класному керівнику, щоб подбати про дитину: зміни в родині, можлива алергія, які реакції в дитини можуть бути, що може допомогти в різних ситуаціях.
