Протези — це не страшно: урок, що пояснить усе про людей із протезами і травмами

photo: superhumans.com

Дедалі частіше на вулицях наших міст ми бачимо людей із протезами: це і військові, що повернулися з фронту після поранень, і цивільні, які, можливо, отримали травми внаслідок обстрілів. Природньо, у дітей виникає багато запитань про протези: чому людина з протезом носить шорти? Чи боляче ходити на протезі? Чи справді протези роблять із пластикових кришечок? Щоб розвіяти міфи про протези і дати дітям чесні відповіді на їхні запитання, Освіторія.Медіа спільно із Суперх’юманс Центр створила вчительський конструктор уроку, який пояснить усе про травми і протези. Урок адаптований для різних вікових категорій. Його розробив учитель і розробник онлайн-курсів, освітній дипломат Микола Попадюк у співпраці з експертами Суперх’юманс Центр. Проведіть цей урок у перші тижні вересня і зробіть свій внесок у побудову суспільства, що приймає людей із травмами. 

АВТОР УРОКУ:

Микола Попадюк,
учитель, Google Certified Trainer,
Молодіжний делегат України до ГА ООН
та UNESCO 2023-2024, Top 50 Global Teacher Prize (2021, 2024, 2025)

ТЕМА УРОКУ:

Протези — це не страшно:

урок, що пояснить усе про людей із протезами і травмами

Місце уроку в освітній системі

Цей урок має універсальний та інтегративний характер: його може провести вчитель будь-якого предмета, адже він має на меті формування ціннісних орієнтацій школярів. Урок спрямований не лише на отримання знань, а й на розвиток емпатії, критичного мислення та усвідомлення сучасних подій в українському та світовому контексті.

Проведення уроку особливо ефективне на початку навчального року, адже саме в цей час школярі повертаються після канікул до колективної роботи і є потреба одразу задати тон єдності, співпереживання й соціальної відповідальності. Це допоможе виховати емпатію та готовність підтримувати одне одного.

Матеріали можна використати для практичних занять, позакласної діяльності або в іншому форматі на розсуд учителя.

Тривалість уроку

45 хвилин (можна варіювати: 35–40 хв — для початкової школи, до 50 хв — для старшої школи).

Мета

Сформувати у школярів прийняття людей з ампутаціями і протезами без стигми та зайвої героїзації.

Завдання

  • Розвінчати міфи про протези (їхню вартість, «протези роблять із кришечок», «усі люди з протезами — ветерани», «із протезами не можна жити повноцінно» тощо).
  • Розвинути навички коректної комунікації: що варто і не варто говорити і робити.
  • Пояснити доступно, що таке протези різних типів (верхніх/нижніх кінцівок, очні, вушні, пацієнтоспецифічні імпланти, чому вони дорогі, як ними користуються).
  • Розвивати емпатію, критичне мислення, діалог через інтерактивні формати.

Очікувані результати

Після цього уроку учні:

  • знають базову термінологію (людина з інвалідністю; людина з протезом; протез верхньої/нижньої кінцівки; очні, вушні протези, пацієнтоспецифічні імпланти (коли імплант розміщується в певній ділянці обличчя);
  • наводять топ-5 міфів про людей з протезами та пояснюють, чому це міфи;
  • розпізнають, що не варто робити/казати під час комунікації з людьми з травмами/протезами;
  • розуміють, що людина з протезом ≠ обов’язково ветеран (це може бути однокласник, учитель тощо);
  • пропонують один-два реальні кроки для більш інклюзивного класу/школи.

Підготовка до уроку

  1. Підготуйте мультимедійну презентацію за потреби.

  2. Роздрукуйте Додаток 1 (для початкової школи) за умови проведення відповідних частин уроку.

  3. Подбайте про доступ учнів до смартфонів та інтернету для перегляду відео в Instagram.

ЕТАПИ УРОКУ

ЕТАП 1 – 2 хв

Організаційний етап, перевірка домашнього завдання
та оголошення теми уроку

Залежно від місця уроку в межах освітнього процесу варто перевірити домашнє завдання та налагодити робочу атмосферу.

1. Розкажіть класу: «Сьогодні говоримо, як бути суспільством без бар’єрів — без упереджень і зайвої героїзації. Почнемо з вашого досвіду допомоги».

2. Запропонуйте учням:

  • «Підніміть руки, хто коли-небудь допомагав людям із протезами?»
  • «Як саме ви допомагали?»

     

3. Підведіть обговорення до збору кришечок від пляшечок як популярного методу «допомоги».

4. Поясніть: «Із кришечок не роблять протези» → покажіть відео Superhumans № 1:

5. Узагальніть: «Переробка може дати кошти, але матеріалом для протезів кришечки не є».

6. Оголосіть тему: «Урок про те, як стати суспільством, що приймає людей з ампутаціями та протезами».

Текст для вчителя

«Сьогодні ми з вами поговоримо про важливу і водночас непросту тему — протези. На жаль, війна в Україні призвела до того, що багато людей, у тому числі діти й молодь, втратили кінцівки й потребують сучасних протезів».

photo: superhumans.com

ЕТАП 2 – 5 хв

Актуалізація опорних знань

1. Проведіть обговорення: «Що ви вже знаєте про протези? Де їх бачили/ про них чули?»

2. Поясніть, що таке протез:

  • це інструмент/ пристрій, що допомагає замінити функцію втраченої частини тіла;
  • бувають протези верхніх/ нижніх кінцівок, очні, вушні протези, пацієнтоспецифічні імпланти (коли імплант розміщується у певній ділянці обличчя);
  • протези бувають різні: тренувальні, функціональні, спортивні, косметичні; налаштовуються індивідуально;
  • протез — це спосіб повернути людині можливість ходити, працювати, займатися спортом, бути активною та незалежною. 

3. Покажіть відео Superhumans № 2:

5. Обговоріть відео і домовтеся про коректну лексику та термінологію.

ЕТАП 3 – 6 хв

Мотивація навчальної діяльності

  1. Покажіть/ розкажіть два короткі історичні приклади:
  • повоєнна Велика Британія: спеціально позначені місця/ лавки/ сидіння для поранених і людей з інвалідністю → логіка пріоритетності та видимості потреб;
  • СРСР: ветеранів з ампутаціями часто невидимили, стигматизували (наприклад, називали «самоварами») → логіка приховування.

Текст для вчителя

«Варто розуміти, що ставлення до людей з ампутаціями в різні часи було дуже різним. Наприклад, у повоєнному Лондоні для поранених і людей з інвалідністю спеціально позначали місця в транспорті чи на лавках у парку. Це був прояв поваги й підтримки — суспільство показувало, що потреби цих людей мають бути видимими й у пріоритеті.

А от у СРСР ситуація була протилежною: ветеранів з ампутаціями часто намагалися робити «невидимими». Їхні протези не показували, людей із травмами війни/ з пораненнями, людей без кінцівок називали принизливими словами на кшталт «самовари» і не хотіли бачити в публічному просторі. Це створювало бар’єри й стигму, які ускладнювали їхнє життя.

Сьогодні Україна рухається іншим шляхом — ми відкрито говоримо про потреби людей із протезами, підтримуємо їх, створюємо сучасні технології. І важливо, щоб ви розуміли: протез — це символ сили, а не слабкості. Це приклад того, як наука і суспільство допомагають людині знову відчувати повноту життя».

2. Запитайте: «У якому суспільстві ми хотіли б жити сьогодні — з видимістю і повагою чи приховуванням і приниженням?»

photo: superhumans.com

ЕТАП 4 — 25-30 хв

Основна частина уроку

Базовий метод для всіх вікових груп — адаптований метод «Думайте — обговорюйте в парах — висловлюйтесь» (Think–Pair–Share).

  1. Запропонуйте учням сісти в пари.
  2. Поставте проблему/ запитання і дайте 1–3 хв подумати й записати ідеї.
  3. Запропонуйте обговорити в парі 3–5 хв і відібрати одну-дві ключові ідеї.
  4. Надайте слово кільком парам (по 1–2 хв кожній).

A. Початкова школа (1–4-й класи)

Мініблок «Про протези — просто» 

  1. За потреби повторіть дітям:
  • Протез — це «розумний інструмент», який допомагає ходити, бігати, тримати олівець, гратися.
  • Є різні протези (руки/ ноги, інколи — частини обличчя).
  • Люди з протезами можуть вчитися, дружити, займатися спортом тощо.
  1. Продемонструйте відео Superhumans № 3:
  1. Проведіть коротке обговорення.

ВПРАВА 1.

«Що не варто казати/робити» (Think–Pair–Share)

  1. Роздайте кожному учню аркуш з Додатка і попросіть індивідуально обрати символ (✅ доречно / ❌ недоречно): 
  • «Дай потримаю твій протез!» (❌)
  • «Ти такий/-а молодець, що вийшов/-ла з дому!» (❌ надмірна героїзація)
  • «Привіт! Хочеш грати з нами?» (✅ природне запрошення)
  • «Що з твоєю ногою? Розкажи всім!» (❌ вторгнення в приватність)
  • «Можна допомогти тобі відкрити двері?» (✅ запит-пропозиція, а не нав’язування)
  1. Запропонуйте учням в парах обговорити індивідуально обрані символи і обрати спільну позицію.
  2. Надайте слово кільком парам.

ВПРАВА 2 (за наявності часу)

«Людина з протезом у нашому класі»

  1. Уявіть, що в нашому класі є учень чи вчитель із протезом руки або ноги. Це така сама людина, як і ми з вами, але їй може знадобитися трохи більше часу або інший спосіб виконання деяких дій. Дуже важливо, щоб у класі панувала підтримка та взаємоповага. Давайте подумаємо та зобразимо разом, що ми можемо робити спільно на перерві чи у класі, щоби всі відчували себе комфортно?

  2. Намалюйте малюнок нашого класу під час перерви чи уроку (спорт, малювання, розваги тощо).

(Варто підвести учнів до думки, що не існує поділу «можна/не можна»).

B. Середня школа (5-9-й класи)

Мініблок «Факти простими словами»

Обговоріть з учнями складні питання:

  • Чому протези дорогі: індивідуальне виготовлення, точні матеріали, складні технології, налаштування, сервіс.
  • Покажіть відео Superhumans № 4:
  • Чому люди з протезами нижніх кінцівок зазвичай носять шорти: вентиляція, контроль стану шкіри/манжети, комфорт і безпека.
  • Покажіть відео Superhumans № 5:
  • Для людей із протезами «падіння — це норма навчання ходити знову». Важливо знати, як безпечно підвестися. Покажіть відео Superhumans № 6:

ВПРАВА 1

«Складні питання» (Think–Pair–Share)

1. Поставте учням у парах серію складних запитань (оберіть 3–4, якщо вистачить часу):

  • В яке око дивитися людині з одним оком? (На очі співрозмовника, природно, не витріщатися на протез/ пов’язку).
  • Чи можна запитати «Як це?» (Так, якщо є довіра/ контекст і ви питаєте тактовно; прийміть «Не хочу відповідати»).
  • Чи дають знижку на манікюр/ педикюр, якщо немає кінцівки? (Ні, повага ≠ «знижка за інвалідність». Це про доступність сервісу, а не дискримінацію).
  • Чи пітніють ноги в протезах? Чи треба «міняти ногу»? (Є тертя і піт, тому важливі догляд, вентильоване вбрання; «ногу» не «міняють», доглядають протез і куксу, можуть замовляти інші приймальні гільзи/ комплектуючі).

2. Поставте проблему/ запитання, дайте 1–3 хв подумати й записати ідеї.

3. Запропонуйте обговорити в парі 3–5 хв і відібрати одну-дві ключові ідеї.

4. Надайте слово кільком парам (по 1–2 хв кожній).

ВПРАВА 2 (за наявності часу)

Запропонуйте учням коротко сформулювати правила тактовності для підлітків: як ставити питання, як приймати відповідь «Не хочу говорити».

Орієнтовний мінісписок «Що не варто робити/казати»

  • Не торкайтеся протеза/ пов’язки без дозволу.
  • Не вимагайте історій про травму.
  • Не називайте героєм за буденні дії.
  • Не робіть припущення «Ти ветеран?»
  • Запропонуйте допомогу питанням, а не дією: «Потрібна допомога?»

Старша школа (9–11-й класи)

Запропонуйте учням переглянути відео та проведіть загальне обговорення

  • Покажіть відео Superhumans № 7:
  • Обговоріть тезу «Люди з протезами не зобов’язані нас мотивувати».
  • Покажіть відео Superhumans № 8:
  • Обговоріть тему доступності та ергономічності в побутових сферах, наприклад, у закладі харчування. Що ще може бути адаптовано у класі/ їдальні, щоб зробити середовище доступнішим? (Накладки, стільці, підноси, пристосовані комп’ютерні клавіатури).

ВПРАВА 1.

Мікродискусія (Think–Pair–Share)

1. Проблемне поле:

  • Чи завжди люди з протезами — ветерани? (Не варто плутати: люди з протезами — це не обов’язково ветерани. Це можуть бути ваші однокласники/ вчителі/ сусіди).
  • Буденні речі для людей із протезами — це героїзм чи ні? (Не варто героїзувати за буденні речі, героїзм — це не умова поваги).
  • Чи стикаються люди, що мають протези певної ділянки обличчя, з тими самими викликами, що й люди з протезами верхніх/ нижніх кінцівок? (Видимі/ невидимі травми, приватність, тактовність).


2. Поставте проблему/ запитання, дайте 1–3 хв подумати й записати ідеї.

3. Запропонуйте обговорити в парі 3–5 хв і відібрати одну-дві ключові ідеї.

4. Надайте слово кільком парам (по 1–2 хв кожній).

ВПРАВА 2 (за наявності часу)

Дайте завдання парам: «Сформулюйте 5 правил «Що не варто робити/казати» для дорослої комунікації (to-do/ not-to-do)».

Орієнтовний мінісписок

To-Do (варто робити)

  1. Спілкуватися як з рівним, не робити акцент на протезі.
  2. Пропонувати допомогу тільки якщо справді бачиш потребу або якщо людина сама попросила.
  3. Запитувати чемно й тактовно, якщо цікаво дізнатися більше.
  4. Поважати особистий простір і ставлення людини до власного досвіду.
  5. Пам’ятати, що протез — це лише інструмент для життя, а не характеристика особистості.

Not-To-Do (не варто робити)

  1. Не показувати пальцем чи привертати увагу до протеза без згоди людини.
  2. Не жартувати над протезом чи порівнювати його з «іграшкою/ роботом».
  3. Не робити вигляд, що «нічого не сталося», і водночас не драматизувати ситуацію.
  4. Не ставити надто особистих або нав’язливих питань («А скільки це коштує?», «А як ти втратив руку/ ногу?»).
  5. Не вважати, що людина з протезом обмежена в усіх сферах життя.

ВПРАВА 3 (за наявності часу)

Проведення обговорення за адаптованим методом Волта Діснея:

  • Мрійник: «Школа/ громада без бар’єрів — як виглядає?»
  • Реаліст: «Що можемо зробити за один місяць? (2–3 кроки)»
  • Критик: «Який ризик? Як його зменшити?»

Загальний коментар

Ефективним форматом проведення уроку є комбінація всіх окремих частин за умови наявності необхідного додаткового часу.

photo: superhumans.com

ЕТАП 5 — 5 хв

Рефлексія, підсумки

1. Обговоріть з учнями:

  • Як ви себе почували під час сьогоднішнього уроку?
  • Наскільки емоційно складною була для вас ця тематика?
  • Що найголовніше ви сьогодні для себе дізнались?
  • Як ви застосуєте це в реальному житті?

2. Підбийте підсумки: «Людина з протезом — не «інша», а рівна. Повага — це природність, приватність, такт і готовність запитати, а не вирішувати за іншу людину. Інклюзія — це не героїзація і не жалість, це рівність і доступ».

ЕТАП 6 — 1 хв

Домашнє завдання

Початкова школа

Уявіть, що ви придумали героя, наприклад, казкового персонажа, супергероя чи мультяшного друга. Цей герой має протез руки чи ноги.

  1. Намалюйте малюнок цього персонажа.
  2. Покажіть, що він робить на вашому малюнку (грає, навчається, гуляє, танцює, малює тощо).
  3. Придумайте 2–3 речення, щоб підписати малюнок: розкажіть, чим займається ваш герой і що йому допомагає робити протез.

Приклад підпису: «Це лев Сміливчик. У нього є протез лапи. Завдяки йому він може швидко бігати та грати з друзями у футбол».

Середня школа

Мініесе «Що я пояснив/-ла б другові про протези за 60 секунд?»

Уявіть, що у вас є тільки одна хвилина, щоб розповісти. Оберіть найважливіші факти:

  • для чого потрібні протези;
  • які бувають види;
  • як вони допомагають людям у житті;
  • чому важливо ставитися з повагою до людей, які ними користуються.

Старша школа

Підготуйте мінідослідження на одну сторінку:

  • оберіть історію конкретної людини з протезом (це може бути герой літератури, історична постать або сучасна людина — не обов’язково військовий);
  • коротко опишіть її досвід;
  • зробіть висновки у форматі: «Які бар’єри створює суспільство для людей із протезами і як їх прибирати?»

Спробуйте показати, що ви не просто знайшли факти, а й подумали над тим, як зробити наше середовище більш дружнім і справедливим.

Поділитися цією статтею
Автор: Освіторія