Уявіть: вечір, центр Києва, а вчитель наполегливо шукає десяток яєць, бо без них та завтрашнього експерименту діти позіхатимуть від нудьги, слухаючи про денатурацію та деструкцію білків і ферментів. Це звична справа для біолога Максима Рудича, який креативними авторськими вправами залюбив у предмет не одне учнівське покоління. Він уміє перетворити мітохондрію на пихатий хот-дог і зробити яскравий комікс про Апарат Гольджі та лізосоми. Освіторія попросила пана Максима поділитися найулюбленішими серед його вихованців практиками. Занотуйте і спробуйте повторити у себе в класі — захват учнів гарантовано!
Спікер:
Вчитель біології та основ здоров’я, автор підручників, телеведучий, входить до ТОП-50 Global Teacher Prize Ukraine 2024
Біологічний детектив
Роздрукуйте картки та роздайте їх дітям чи покажіть на дошці/екрані.
Запропонуйте учням уважно роздивитися зображення одноклітинного організму і серед запропонованих літер знайти ту, яка відповідає назві цього організму, та назвати його вголос.
Коли діти вагаються з вибором літери, можна надати картки з короткими описами організмів (підказки), які відповідають правильній назві.
У ході виконання вправи можна додати запитання-виклик на вдосконалення техніки уважного читання, наприклад, “Що таке хлорелін?”, “Скільки видів лямблій існує?”
Проведіть змагання в командах. Одна команда повинна зачитати частину тексту, а інша — відгадати, про який організм ідеться, та показати картку.
Корисні підказки вчителю
Об’єднайте дітей у пари. За допомогою карток вони повинні правильно класифікувати організми (наприклад, “паразит” чи “друг”?) та пояснити їхню роль у природі чи житті людини.
Проведіть сюжетну гру, де гравцям розповідають, що в місто потрапив паразит (до прикладу, лямблія), і їхнє завдання — знайти та ідентифікувати його за допомогою карток з підказками та показати вчителю.
Зіграйте у гру “Хто я?”. Учень має вгадати, який організм зображено на його картці, прикріпленій до спини чи голови, задаючи якомога менше запитань на кшталт “так” чи “ні” , щоб вгадати організм. Наприклад: “Я живу у прісній воді?”, “Я паразит?”, “У мене є джгутики?”.
Так ви зробите процес навчання захопливим для учнів. Вони розширять знання про одноклітинні організми, розвинуть навички роботи в команді та сформують позитивну емоційну сферу, зокрема посприяють розвитку емпатії.
Чаклуємо над яйцями пашот, щоб зрозуміти денатурацію
Яйця пашот на уроці біології? Серйозно? Так, бо це молекулярна кухня в дії. За допомогою видовищного кулінарного експерименту ви можете допомогти учням розібратися, як термічна денатурація проявляється під час не зовсім звичайної техніки приготування яєць.
Білок у яйці починає денатурувати вже за температури приблизно 60°C, а повністю твердне за близько 80°C. Тож у процесі приготування пашоту, коли яйце занурюється в гарячу (але не киплячу) воду (~70-80°C), білок згущується і набуває характерної м’якої текстури.
Жовток і білок реагують по-різному. Оскільки білок коагулює (твердне) швидше, він огортає рідкий жовток, який залишається текучим. Це відбувається завдяки різній температурній чутливості компонентів яйця: білок твердіє за нижчої температури, а жовток зберігає свою напіврідку консистенцію за умови правильного приготування.
Термічна денатурація змінює текстуру яйця – рідкий білок перетворюється на ніжну, напівтверду масу. Це не лише робить яйце пашот смачним, а й забезпечує бажану текстуру та вигляд.
Не забули ми і про ферменти. Здавалося б, проста картопля, але яка ж у ній прихована біохімія! Це чудовий момент, коли наука буквально “оживає” перед очима.
Разом з учнями перевірили, як фермент каталаза вивільняє кисень, а бульбашки стали підтвердженням активності цього ферменту!
Такі моменти інтеграції біології і хімії – це не лише про знання, а й про розвиток критичного мислення, дослідницьких навичок та розуміння, як теорія застосовується в реальному житті. Саме так ми формуємо інтерес до науки і показуємо, що біохімія – це круто й смачно.
Біологічні мнемокартки
Мнемокартки — ефективний інструмент для засвоєння складного матеріалу з біології за допомогою асоціацій через візуальні образи. Користі від використання мнемокарток на уроках біології — хоч мітохондрій відбавляй:
- розвивають в учнів асоціативне мислення;
- спрощують запам’ятовування біологічних термінів і понять;
- стимулюють інтерес до навчання через гру та візуалізацію;
- полегшують підготовку до діагностичних робіт.
Як працюють мнемокартки на уроках біології?
Кожна картка містить асоціацію, що відображає функцію або поняття. Наприклад, ядро — «бос» (керує всіма процесами клітини), хлоропласт — «кухар на сонячній кухні» (приготування їжі для рослин у процесі фотосинтезу).
Таким чином учні можуть:
- змагатися в командах, хто швидше дасть правильну відповідь за асоціацією;
- використовувати картки для створення ланцюжків понять (наприклад, клітинні органели та їхні функції);
- повторювати матеріал самостійно, переглядаючи картки та відтворюючи інформацію з пам’яті. Водночас учитель під час уроку використовує картки для закріплення знань.
Готуємо борщ і вчимося рахувати білки, жири та вуглеводи
— Борщ у нас — не лише гастрономічний символ, а й ідеальний приклад системності: потрібно дотримуватися черговості дій, точно знати, що коли додавати, і чітко відчувати баланс смаків. У навчанні — те саме: потрібна структура, логіка та уважність до деталей, — розповідає Максим Рудич. — Тож урок про харчування об’єднує смачне з корисним.
Ну то як, ви вже готові разом з учнями знайти натхнення в речах, які всі ми любимо з дитинства?
🍅 Оберіть рецепт борщу, який стане основою вашого дослідження. Це може бути пісний чи класичний, «Гетьманський борщ» або навіть борщ із карасями.
🍅 Приготуйте борщ разом із дорослими в домашніх умовах
🍅 А тепер — найцікавіше. За допомогою таблиці калорійності, яку ви можете відкрити через QR-код, визначте енергетичну цінність отриманої страви.
🍅 Проаналізуйте склад поживних речовин, які можна отримати з борщу. У цьому вашим учням також допоможе таблиця калорійності. Зверніть увагу на вміст жирів, білків та вуглеводів у харчових продуктах.
🍅 Дані запишіть у таблицю та обчисліть суму за кожним стовпчиком.
🍅 Запишіть результати у рядок «Підсумок».
Проведіть рефлексію та зробіть висновки роботи. У цьому допоможуть запитання:
- Які частини рослини ми використали під час приготування борщу?
- Яких органічних речовин у борщі більше, а яких — менше?
- Які хімічні реакції відбуваються під час приготування борщу? Розгляньте, наприклад, процес карамелізації цукрів у моркві чи зміну кольору буряка під час варіння.
- Як кислотність середовища впливає на колір буряка в борщі? Чому додавання оцту чи лимонного соку може змінити колір страви?
- Які корисні властивості мають інгредієнти борщу для здоров’я людини? Розгляньте, наприклад, вміст антиоксидантів у буряку, вітамінів у зелені.
- Чи може борщ вважатися збалансованою стравою? Які інгредієнти можна додати або виключити, щоб зробити його кориснішим?
День народження клітини
Сумно, коли в господаря тіла є день народження, а дуже симпатичну клітину ніколи й тортиком не пригостять та «Многая літа» не заспівають. Але все можна надолужити просто під час уроку біології в 6-му класі! І приготувати особливий тортик: цитоплазма у формі желе, ядро — макарун. Ненудно презентуємо клітину учням: це цілий світ зі своїми героями. Дивіться, хто до нас завітав на іменинному тортику!
Ядро — справжній бос, що роздає накази і стежить за порядком у всій клітині. Без нього ніхто не працює, все повинно бути за планом.
Клітинна оболонка — сувора, але справедлива поліцейська, яка вирішує, хто має право зайти всередину, а хто лишається за бортом.
Мітохондрія. Вона — батарейка, яка заряджає всю клітину, невтомно генеруючи енергію.
Аппарат Гольджі — чарівник транспорту й логістики! Він знає, куди і як відправити речовини, аби все було злагоджено.
Хлоропласти — зелені супергерої, які перетворюють сонячне світло на їжу. Їхня сила — фотосинтез!
