До 10 серпня у межах Global Teacher Prize Ukraine триває етап відбору 50 кращих вчителів країни 2024-го року. Це перший етап оцінювання. Пізніше відберуть десятку фіналістів, а 5 жовтня ми дізнаємося ім’я головного переможця цьогорічної національної премії. Загалом 1210 освітян подали свої заявки, а ще 2059 учителів номінували українці. Після технічного відбору командою Премії близько 70% заявок перейшли до етапу оцінювання незалежними командами у волонтерських офісах. Такі офіси працюють офлайн у Києві, Дніпрі, Львові та Житомирі і онлайн. А учасники команд — це небайдужі до української освіти вчителі, студенти, представники освітніх організацій. Освіторія.Медіа запитала у вчителів-волонтерів із різних регіонів України про найболючіші точки української освіти на третьому році війни та що потрібно педагогам, щоб вистояти.
Ірина Мельничук
вчителька інформатики, Фастівський ліцей №4
👩🏫✍️👨🏫 ВИКЛИК
Навчання в суботу
Минулого року ми вже мали досвід роботи без осінніх та весняних канікул. У кінці березня вчителі повністю «вигоріли». І якщо зараз до навчального тижня додадуть суботи — це сприятиме швидкому накопиченню втоми, стресів та зниженню ефективності роботи.
Довідково: Рішення про організацію навчального процесу приймають місцеві органи влади. Житомирська міська влада вже повідомила про намір запровадити шестиденний навчальний тиждень у першому семестрі.
✔
Пропозиція шляхів вирішення:
Суботи «цупити» не потрібно, Натомість можна перенести завершення навчального року на червень. Адже починати навчальний рік у серпні більшість учителів, із якими спілкувалась, морально не готові.
👩🏫✍️👨🏫ВИКЛИК
Перенавантажені навчальні програми
Ми увійшли в НУШ з тією ж кількістю тем для вивчення, що і була раніше: навчальні програми перенавантажені. Так, кожен навчальний заклад має автономію та може самостійно формувати навчальну програму, але кількість тем у модельній програмі зменшити не виходить, — ми лише пересуваємо години в розрізі теми. Вивчаємо багато тем «по верхівках», а могли б глибше вивчати ціннісніші теми.
✔
Можливі шляхи вирішення:
Зменшити кількість тем у модельній навчальній програмі — по-хорошому, це потрібно було робити ще у доковідні часи. Є багато матеріалу, який сьогодні не актуальний у світі, що так швидко змінюється.
👩🏫✍️👨🏫ВИКЛИК
Плутанина зі старшою профільною школою
Минулого тижня затвердили новий стандарт профільної середньої освіти, що дає змогу учням обирати академічний чи професійний напрямок навчання. Але чіткого розуміння, як усе відбуватиметься на місцях, немає. Комунікація з цієї теми практично відсутня. Це призводить до того, що батьки масово переводять дітей з однієї школи в іншу, «більш підходящу» — і все для того, щоб дитина провчилася в одній школі від першого до останнього класу.
✔
Пропозиція шляхів вирішення:
Якісна комунікація про реформу від МОН та місцевих управлінь освіти. Чітко озвучувати, що чекає на ту чи іншу мережу закладів. Адже комунікацію місцеве управління освіти часто перекладає на вчителів: «Проведете батьківські збори і розповісте про зміни». Факт: не кожен учитель може пояснити, буде профільна школа в навчальному закладі чи ні. Цю роботу не потрібно перекладати на плечі окремих педагогів.
Яна Тарабанова
заступник директора з навчально-виховної роботи
ліцею №3 Новокаховської міської ради Херсонської області
👩🏫✍️👨🏫ВИКЛИК
Продовжувати навчати дистанційно учнів із окупованих територій
Найболючіша проблема, яка стосується Херсонщини — проєкт наказу «Про затвердження порядку та умови здобуття загальної середньої освіти в державних, комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», що стосується призупинення діяльності освітніх закладів на тимчасово окупованих територіях. Проєкт відкликали на доопрацювання, але коли міністр Оксен Лісовий був на Харківщині, прозвучав меседж про те, що 600 000 українських школярів будуть відраховані з дистанційного навчання.
Що це означає? Якщо наш заклад освіти знаходиться на ТОТ — то і вчителі, і діти залишаються без закладу освіти. Діти в окупації не матимуть доступу до української освіти. А сьогодні це надважливо. Ми знаємо, який тиск на них чинять окупанти. Виходить — власними руками залишаємо їх без українського слова? Ми, педагоги Херсонщини, які виїхали на територію, підконтрольну України, працюємо зараз, віддаючи всі сили, щоб наші діти залишалися українцями. Постійно говоримо, що Україна переможе та підтримуємо їх.
А коли цей наказ набуде чинності, то і педагоги залишаться без робочих місць, і діти залишаться без постійного доступу до якісної української освіти. Учням із ТОТ пропонуватимуть перейти на сімейну чи екстернатну форму навчання. І це означає, що діти бачитимуть свого вчителя та чутимуть з його вуст українську мову близько 2 разів (!) на рік. А зараз ми щоденно з ними спілкуємось. Ви навіть не уявляєте, як для нас важливо, що діти в окупації виходять на уроки. Вони не пішли в російську школу, а тихенько сидять вдома та виходять на урок онлайн або надсилають нам усі завдання онлайн. Хочуть бути з нами! А їхні батьки вкладають багато сил, щоб зловити інтернет та прислати фото завдань своїй дитині. Це потрібно побачити, відчути. Ще більше ви не уявляєте, наскільки сильно діти в окупації бажають брати участь у конкурсах в Україні. Вони малюють, пишуть твори, виходять на всеукраїнський рівень переможців. Але ми не можемо про це вголос заявити з міркувань безпеки, й пишемо на грамотах лише ім’я дитини. Вчителі — їхній єдиний зв’язок з Україною.
✔
Пропозиція шляхів вирішення:
Не руйнувати налагоджену систему навчання учнів із ТОТ
Можу говорити лише за свій заклад освіти. В такому режимі ми працюємо вже 2 роки та добре відпрацювали алгоритми навчання з учнями з ТОТ. Усі уроки проходять синхронно. Кожен урок спілкуємося з учнями наживо. Хибно говорити, що дистанційна освіта себе не виправдовує. Діти, які мають бажання, працюють і показують хороші результати. Якщо не вистачає навчального часу — організовуємо консультації, а на канікулах — компенсаторні заняття.
Інакше діти з Донецької, Запорізької областей і Херсонщини навчатимуться в російських школах і матимуть мінімальний контакт із українськими вчителями, живою українською мовою. А головне – будуть відчувати себе залишеними, відштовхнутими. Це сформує ще одну травму. Чому так відбувається? Чиновники не були всередині цієї системи, не знають, як вона працює. В нашому закладі понад 600 учнів, і ми охоплюємо кілька територіальних громад із окупації, де не працюють школи.
Ми все ще намагаємося триматися. Нас тримає думка, що ми повернемося, що все буде добре.
Сергій Іванишак
учитель математики в школі «Майбутні» в Києві
та в школі «PIPL» у Львові
👩🏫✍️👨🏫ВИКЛИК
Освітня еміграція: старшокласники масово виїжджають за кордон
Ця проблема особливо помітна на третьому році війни: молодь розгублена й далеко не завжди хоче пов’язувати своє майбутнє з Україною. «Відтік мізків» із нашої країни зараз шалений. «Чи залишатись мені тут на ще один навчальний рік?», «Що ця школа мені дасть і чи будуть ці знання релевантні в освітній системі іншої країни?» — такі питання непокоять підлітків. Близько 30% моїх випускників озвучили твердий намір виїжджати за кордон цьогоріч. Ще частина учнів (особливо ця тенденція помітна серед хлопців) у роздумах, і це сумно.
✔
Пропозиція шляхів вирішення:
Освітня еміграція це адекватний процес, в якому є і плюси. І не тільки для конкретного здобувача освіти, а й для всієї країни! Але тільки тоді, коли ці люди повернуться і втілять тут кращі практики чи здобутий досвід, знання та світогляд. Збільшити відсоток людей, які повернуться та зменшити еміграційний відсоток можна виключно завдяки якісній громадянській освіті: щоб надихала, показувала красу, успішні кейси, популяризувала культуру та національну ідею України. Яскравий приклад — Ukrainer, чия команда збирає історії митців сучасності й минулого, воїнів, підприємців, вчителів, історичних постатей. Історія — база всього. До слова, я дуже радію, що у нашій школі вчителі історії мають велику повагу серед учнівства, і що їхній предмет молодь вивчає з особливим завзяттям.
І, наостанок: уряду України необхідно знайти та реалізувати можливості, як підтримувати та не втрачати зв’язок із випускниками, які вирішили продовжувати навчання за кордоном.
Олена Возняк
учителька історії у ліцеї №11, місто Ковель
👩🏫✍️👨🏫ВИКЛИК
Поглиблення освітніх втрат восени та взимку через блекаути
Українці готуються до ще однієї складної зими. Ми не знаємо, чи будуть у шкіл можливості працювати за умов тривалого вимкнення електроенергії. Як і не знаємо, скільки тижнів «вимушених канікул» чекають на нас із учнями.
✔
Пропозиція шляхів вирішення:
Змінювати календарно-тематичне планування та кількість годин на вивчення теми
Кожному вчителю-предметнику варто спланувати, як подати та реалізувати навчальну програму, орієнтуючись на те, що нас спіткають вимушені канікули. Вже зараз створюю такий план із зазначенням тем, які можна подавати більш поглиблено, а які потрібно скоротити та об’єднати. До прикладу, із учнями 7-х класів ми починаємо вивчати період Середні віки. І я дуже хочу, щоб саме цей період діти знали найкраще. Наші вороги маніпулюють історією, і ця гібридна війна відрощує корені саме з періоду Київської держави Русі-України. Як учителька історії, зроблю усе, аби ворог не дезорієнтував моїх учнів.
👩🏫✍️👨🏫ВИКЛИК
Мізерна кількість годин вивчення історії
Історія — один із найважливіших предметів, фундамент нашої державності. Той, хто знається на історії, буде реалізований у будь-якій сфері життя. Тож 1 чи 1,5 години точно недостатньо для глибокого та якісного опанування дисципліни.
✔
Пропозиція шляхів вирішення:
Збільшити кількість годин для вивчення історії України
Для 7 класів оптимальним рішенням стане збільшення годин вивчення історії України до двох, для 8 класів — 2,5 години, 9 клас потребує не менше 2 годин на тиждень.
