Чи учням, які чують і бачать чимало жахів війни, не байдуже до Чорнобильської трагедії? Чи, навпаки, нею почали більше цікавитися? Хоча аварія на Чорнобильській АЕС сталася аж 38 років тому, 26 квітня 2024 року, вона вплинула на чимало сфер нашого життя. Вона і досі несе сумний, а подекуди оптимістичний досвід. Тож говорити про це варто не лише на «уроках пам’яті». Підготували ідеї та завдання для уроків із різних шкільних предметів. За допомогою експертів-освітян та психологів Діани Мельникової, Ольги Печій, Романа Корбина.
СЕН: працюємо зі страхом ядерної війни
Кілька років тому тема Чорнобиля та уроки пам’яті до 26 квітня для частини старшокласників стали просто офіціозом. Тогочасні дослідження доводили, що оповіді очевидців бабусь та дідусів (у переважної більшості школярів батьки були надто малими, щоб пам’ятати Чорнобиль) сприймались як якісь стародавні історії. А ось тривога стосовно екології та власного здоров’я дісталася у спадщину постпостчорнобильским поколінням українців. А чимало уявлень, у тому числі фейків, було взято з комп’ютерної гри «S.T.A.L.K.E.R.». І дарма, що основою для неї стали не стільки історичні факти, скільки повість про сталкерів «Пікнік на узбіччі» Стругацьких.
Нині ж війна чимало змінила. Вона увійшла і в думки школярів, і навіть у ту саму гру. Скажімо, у «S.T.A.L.K.E.R.2: Серце Чорнобиля», грі, яка має вийти у вересні 2024-го, виробники, українська компанія «GSC Game World», принципово прибрали російську мову. Тож фанати з рф, які не бачать нічого дивного в тому, аби підтримувати бомбардування мирних українських міст, але при цьому грати в українську гру, викрали матеріали, незаконно поширюють їх та чинять чимало інших перепон.
Нині спустошені будинки Прип’яті, люди, які втратили речі, домівки, звичне життя, переселенці — все це стало, на жаль, близьким, зрозумілим та болісним для багатьох школярів. Тож тема Чорнобилю дає гарний шанс пропрацювати почуття, переживання. Наприклад, на заняттях із соціально-емоційного навчання (СЕН), яке нині проводять у багатьох школах, або під час колективної роботи зі шкільним психологом.
Ще одне переживання, навіть фобія, яка може трапитися у школярів, страх радіації, страх ядерної війни. Ворог постійно загрожує знищити атомні станції, попри здоровий глузд (адже негативні наслідки можуть датися взнаки у багатьох країнах, і їхній так само). Знову 7 квітня 2024 місія МАГАТЕ, яка знаходиться на ЗАЕС, підтвердила атаку на станцію, вперше від листопада минулого року. Прямого удару завдали по верхівці купола захисної оболонки будівлі реактора 6 блоку.
Частиною риторики залякування рашистів також є погрози розпочати ядерну війну, застосувати в Україні ядерну зброю. Підлітки й навіть менші за віком діти можуть мати чимало страхів через це.
Як про це поговорити? Не можна перераховувати побоювання, щоб не налякати тим, про що учні не думали. Не підіймайте тих аспектів, про які не запитували. Краще після інформаційної бесіди про Чорнобиль дізнайтеся, чи все за темою радіації зрозуміло, чи немає такого, що непокоїть. Усі питання прояснюємо. Наприклад, варто пояснити, скільки користі приносять АЕС, як атом служить людині, які заходи безпеки в них є, що одна помилка не призводить до аварій, і ті взагалі виникають рідко. Розкажіть, як захищено АЕС від бомбардувань, як працює ППО та як міжнародні організації намагаються захистити наші АЕС.
А коли не досить фактів, запропонуйте страхи обговорити у класі, поділитися почуттями, а потім намалювати чи виліпити й знищити ці роботи як символ того, що учень контролює свої побоювання. Дитині у будь-якому віці важливо дати відчуття безпеки.
Впевненості додає також знання правил, які рятують життя: Освіторія.Медіа вже писала про це
Історія України: як вбивала ідеологія СРСР та рф
Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і найгіршою аварією в ядерній історії людства. Вона стала не просто подією, а історичною, яка вплинула на багатьох людей.
На уроці історії на основі матеріалу розкажіть учням про те, як вибух на ЧАЕС став каталізатором розпаду Радянського союзу. У статті наголошено на двох основних чинниках:
- втрата довіри населення до влади. Приховування інформації про наслідки вибуху на ЧАЕС та її масштаби призвело до обурення громадян. Зокрема, з’явилися такі рухи як «Зелений світ» та Союз «Чорнобиль», які перетворилися на потужну політичну силу;
- економічна криза, яка настала після ліквідації трагедії. «Історики оцінюють, що від 20 % до 30 % ВВП тодішнього Радянського Союзу було кинуто на ліквідацію наслідків Чорнобиля».
Влаштуйте диспут на тему замовчування чорнобильської аварії тогочасною владою. Навіщо це робилося? Чи була це поодинока ситуація, чи типова політика? Що таке «політика гласності»? Чи була вона повністю реалізована? Важливий момент: чи стосувалося замовчування подій в росії так само, як і в Україні? Що спільного у замовчуванні Голодомору, репресій проти українських поетів-шестидесятників, будь-яких згадок про національний рух в Україні та ситуації з Чорнобилем? Цілком можливо, що учні самі проведуть паралель між ідеологічною брехнею в СРСР, яка не дала адекватно захистити перших ліквідаторів, коштувала людям здоров’я та життя. Та ідеологією рф як зброєю, яку застосовує ворог, якою зомбує своє населення, аби виправдати вбивства мирних жителів України.
Задля перевірки закріплених знань проведіть бліцопитування:
1. Яка європейська країна першою повідомила світ про аварію на ЧАЕС?
2. Скільки було «правд» про аварію? Чому саме три?
3. Як називались громадські рухи, які виникли внаслідок аварії?
4. Яку частку ВВП витратили на ліквідацію аварії?
5. Яке символічне значення мала ЧАЕС для Радянського союзу до аварії?
Українська література: есей про 1986-й та інтерактивна книга
Сучасні українські письменники подекуди звертаються до теми Чорнобиля. Як додаткове читання дітям можна запропонувати, наприклад, книжку Катерини Міхаліциної та Станіслава Дворницького «Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» (видавництво «Портал», 2020 рік). Не лише засобами художнього слова, а й за допомогою ілюстрації, які на одних сторінках нагадують комікси, а на інших сприймаються як справжні картини, автори розповідають про Чорнобиль та Зону відчуження як символи.
«Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи» (видавництво «Портал», 2020 рік).
Сама по собі книжка, яка увійшла в шортлісти різних книжкових премій, інтерактивна, передбачає, що читач активно взаємодіятиме з нею: там багато задачок на «знайди предмет» і QR-коди з розширеним описом. Розгляньте ілюстрації міста після трагедії та обговоріть з учнями ті деталі, які вони помітили. А текст спонукає до пошуку емоційних деталей.
Доки сильні враження дітей від цієї чи інших книг або ж просто як самостійне завдання запропонуйте написати есеї. Варіантів тем може бути чимало, але принаймні одна має створити шлюз для емоцій. Наприклад, описати події очима однолітка з Прип’яті, якого евакуюють, якому доводиться назавжди залишати домівку. Допоможіть знайти щось світле для фіналів робіт (це психотерапевтично вплине й на юних авторів). Також добре, якби одна з тем запускала глобальне осмислення. Наприклад: для чого ми щороку згадуємо Чорнобильську трагедію?
Українська мова: вивчаємо числівники
Тема Чорнобиля може стати основою для вправ з української мови.
«Чорнобиль у цифрах» — саме під таким заголовком можна подати текст, у якому треба замінити цифри на слова-числівники у відповідному відмінку та узгодити з ними іменники, записані в дужках в однині називного відмінка. Наприклад:
«Чорнобильська катастрофа сталася у 1986 році. Після вибуху евакуювали 47 500 (житель) Прип’яті. Зараз у зоні відчуження проживають 140 (особа) так званих самопоселенців.
На той час ЧАЕС з її 4 (блок) забезпечувала 10 (відсоток) від потреб України в електроенергії. А уряд хотів побудувати ще 2 (енергоблок), але так і не встиг.
Спорудження «Укриття» становить 257 (метр), довжина – 150 і висота 108 (метр). Вага конструкцій сягає 29 000 (тонна)» (джерело).
Мистецтво: шукаємо нове звучання
Музика. Порівняйте кліпи, що були зняті в безлюдній Прип’яті, двох культових музичних груп — Pink Floyd на інструментальну композицію «Marooned» (2014) та Suede «Life is golden» (2018). Про що відеоряди? Що хотіли сказати музиканти, як здається? Що навіюють самому підлітку ці образи? Яка музика більше подобається?
Живопис. На занятті з художнього мистецтва продемонструйте низку знайдених в інтернеті дитячих малюнків на тему Чорнобиля. Обговоріть, які найтиповіші символи або навіть штампи зустрічаються: знак радіації, полин, колесо огляду в Прип’яті, свічки, атомі гриби, реактор, забута лялька. Запропонуйте намалювати без всього цього, знайти свою асоціацію, символ, хай несподіваний. Поламана парасолька, через яку просочується темрява? А може, веселий ліс з тваринами, яких не лякали люди? Метелик з обгорілим крилом? Дівчинка, яка захищає долонями квітку? Будь-яку власну ідею дитини варто підтримати та вітати.
Кіномистецтво. Серіал американського каналу HBO та британського Sky Atlantic «Чорнобиль» очолив перелік 250 найвище оцінених телесеріалів в історії, згідно з IMDb, Не обов’язково пропонувати повний перегляд, адже в ньому чимало дорослих та трагічних моментів. Але можна дати попереднє завдання до уроку переглянути першу серію мінісеріалу. Це дасть змогу відчути трагедію на емоційному рівні і зрозуміти загальну атмосферу, яка панувала навколо вибуху реактора.
На уроці необхідно проговорити побачене в серіалі,
зокрема зосередитися на таких питаннях:
- Чому відбувся вибух на четвертому реакторі? (Професор Легасов на самому початку пояснює, що винна влада, а не працівники станції).
- Чи можна було уникнути трагедії? (Неможливо дати однозначну відповідь. Та розсекречені матеріали КДБ свідчать, що те, як відбувалось будівництво станції, фактично унеможливлювало уникнення аварії).
- Чому ніхто не боявся вибуху? (Бо мало хто знав про ядерну небезпеку та її вплив: більшість ліквідаторів не розуміли, з чим мають справу, і це добре показали в серіалі).
- Як зреагувала радянська влада? (У першу чергу недбало, ніби нічого й не сталось. Потім замовчувала реальні наслідки трагедії, зрештою героїзувала ліквідаторів та «покарала винних» в аварії).
STEM: про енергію, радіацію та окупацію
Для учнів 4–6-х класів варто почати розмову з того, що таке енергія, та звідки вона береться. Зокрема можна відкрити книжку-активіті «Технології» (видавництво «Ранок», серія «STEM-старт для дітей») та з’ясувати, чим відрізняються два типи енергії: енергія сонця (тут можна показати сонячні батареї) та енергія ядерних реакторів (у пригоді стане анімаційне відео про те, як працює реактор; його можна зупинити на 2:20 та проговорити з дітьми всі форми енергії, представлені на екрані).
Перелік проблемних питань, які можна порушити та
пошукати відповіді у групах:
- Що таке радіація? Чи можна її побачити? Чи присутня радіація в природі?
- Звідки людина отримує радіаційне випромінювання в повсякденному житті?
- Чи є небезпечною радіація для живих істот та рослин?
- Як використовується радіоактивне випромінювання в медицині, харчовій промисловості, теле- та радіотехніці?
Це дасть учням загальне розуміння стосовно того, чому людина звертається до ядерної галузі, та створить підґрунтя для подальшої розповіді про Чорнобильську трагедію. Юних дослідників можуть цікавити такі питання:
- Чи безпечний до вживання чорнобильський сніг і чи варто смакувати картоплею із зони відчуження?
- Що відбувається нині на АЕС?
- У чому різниця між випромінюванням й опроміненням?
- Як Чорнобиль пережив рашистську окупацію у 2022-му?
Про все це, а також про ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму у своїй книжці «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі» розповідають вчені Олена Паренюк і Катерина Шаванова.
Також про процеси розпаду та напіврозпаду радіоактивних елементів цікаво буде розповісти, пов’язавши це з розмовою про майбутнє Чорнобиля. У 2045 році планують розпочати та до 2065 року завершити демонтаж четвертого блоку. Чому не можна раніше? Бо лише на той час радіоактивність має так знизитися, що роботи будуть припустимі. Якщо раптом вони не розпочнуться, конфайнмент («саркофаг») зможе протриматися аж до 2116 року.
Біологія та екологія: чого діти не знають про мутантів
У зоні відчуження живуть 400 видів тварин та 1200 видів рослин. Можна обговорити чимало тем. Наприклад:
- Як тварини поводяться без людей у Зоні відчуження? Як пристосовується до дикого життя стадо здичавілих корів? Матеріали тут.
- Які рідкісні види тварин та рослин зберігаються у Чорнобильській зоні?
- Як планують розвивати Чорнобильський унікальний біосферний заповідник?
- Як, згідно зі Стратегією розвитку Зони відчуження до 2032 року, планують розвивати відновлювальну енергетику? Чому зона відчуження має потужний потенціал для того, щоб бути елементом енергетичного хабу Європи після завершення війни?
- Що потрібно для відновлення Зони відчуження після деокупації?
- Які види тварин відомі, що не зазнали впливу радіації? Підказка тут.
Мутації та мутанти — ця тема збуджує уяву тинейджерів. Але дехто з них, можливо, вперше дізнаються, що випадків мутацій у Чорнобильській зоні з кожним роком меншає. Мутовані організми зазвичай не здатні до розмноження, особливо якщо їхні зміни заважають пристосуватися до середовища та виживати. Розповсюджуються лише рідкісні мутації, які покращують існування та фізичну форму тварини. Тож можна поговорити про те, чому мутації здебільшого не зберігаються (наприклад, на матеріалі цього інтерв’ю з вченим) або про те, які зміни захищають тварин від радіації (скажімо, потемнішання шкіри у жаб).