Зміни до Закону про мобілізацію Верховна Рада прийняла 11 квітня, а 16 квітня підписав Президент України. Але серед студентства й батьків тих, хто здобуває передвищу фахову або вишу освіту, ще є чимало запитань та побоювань. Юрист Олександр Брижак дає ексклюзивні роз’яснення. Він відповідає на 9 непростих запитань про мобілізацію.
юрист
1. Хто має відстрочку від мобілізації на час навчання?
Призову на військову службу в особливий період не підлягають усі, хто здобуває професійну та професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту, інтерни, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти. Але виключно, якщо вони обрали денну або дуальну форми навчання.
2. Чи можуть мобілізувати студента університету або коледжу,
та до чого тут рівні освіти?
Це важливо. Адже немає такої відстрочки у тих, хто здобуває освіту не за вищим, ніж попередній, рівнем освіти, а за паралельним або нижчим. Тобто особа, яка завершила бакалаврат з економіки та здобуває нині бакалаврський рівень вищої освіти з менеджменту, а також має призовний вік 25-60 років та чоловічу стать, може отримати повістку.
Інший приклад. Чоловік, старший за 25 років, здобув вищу освіту, наприклад, бібліотекаря, але роботи за нею не знайшов або не сподобалася маленька зарплатня. Тож пішов навчатися більш практичній справі: у коледж ресторанного господарства. Тобто здобуває освіту нижчого рівня, ніж уже отримав. У нього немає відстрочки від мобілізації.
Порядок здобуття рівнів освіти зазначено в статті 10 розділу II закону про освіту. Зокрема, професійна (професійно-технічна) освіта має початковий, базовий та вищий рівні. Отримання фахової передвищої освіти передує вищій освіті. А вища освіта має три рівні: перший (бакалаврський), другий (магістерський) та третій (освітньо-науковий, освітньо-творчий).
3. Чи можуть мобілізувати того, хто став бакалавром
та вступає на магістратуру?
Технічно — так, можуть. Звісно, йдеться про незначний проміжок часу. Вступні випробування на магістратуру починаються 24 червня, а наказ про зарахування на бюджет видається не пізніше 27 серпня (для бюджетників).
Дещо більше такого, так би мовити, підвішеного у повітрі, часу в контрактників: їхні випробування починаються 1 серпня, а набір може тривати до 31 жовтня.
Проміжок часу між закінченням навчання за бакалавратом та вступом на магістратуру для студентів, які безперервно та поетапно проходять навчання, закон не врегульовує жодним чином. Можливо, представники закладів вищої освіти якось колективно намагатимуться прояснити це питання. Поки що порада від юриста така: таким чоловікам, які за віком старші 25 років і планують здобувати вищий рівень освіти, необхідно мати при собі документальне підтвердження подачі-прийняття документів на магістратуру (з відміткою закладу вищої освіти або інші докази подачі документів). Уже нині можна отримати підтвердження реєстрації для вступу на магістратуру (вона триває до 29 травня). А ось диплом бакалавра випускники матимуть на руках зазвичай у червні, тобто їхній освітній процес все ще триває.
Також можна взяти витяг/довідку від ЗВО про проходження вступних випробувань (із датами та місцем проведення екзаменів) тощо. Наприклад, тим, хто цього року вступає на магістратуру на держбюджет під час основної сесії, вже з 20 липня можна демонструвати результати. Якщо вони є високими та конкурентоздатними, це підстава дочекатися зарахування.
4. Чому нині це питання таке популярне?
Зазвичай вік студентів, що здобувають першу освіту, нижчий за 25 років. Але, за даними МОН, ця ситуація стрімко змінилася після початку війни. Якщо у 2020-2021 роках навчалося на платній денній формі близько 2 тис. чоловіків у віці 30-39 років, у 2022-му їх було вже 30,3 тис., а у 2023-му — 43,7 тис. (за даними NGL media). У категорії 40+ їх було до війни не більше 800 осіб, у 2022-му — понад 15 тис., у 2023-му — 27,7 тис. Найбільше у Києві, Харківській, Львівській Дніпровській та Одеській областях, причому цей топ майже не змінюється два роки (регіони лише міняються місцями).
Не важко здогадатися, що далеко не всі ці чоловіки раптово усвідомили цінність вищої освіти. Частина з них — «ухилянти». Тож стосовно мобілізації навряд чи слід хвилюватися хлопцеві, який не з першого разу вступив до університету, тому лише у 25 років завершив бакалаврат. Тим паче, якщо він вже подав заяву для вступу на магістратуру. Й більше питань буде, скажімо, до чоловіка років 35, який колись давно завершив бакалаврат, а нині раптово вирішив підвищити освітній рівень. Ще й не претендує на бюджет, йде на платне навчання, бо невпевнений у знаннях.
5. Але ж контрактники матимуть таку саму відстрочку, як і бюджетники?
Так, здобувачі освіти не поділяються на тих, хто навчається за контрактом (за кошти фізичних осіб), і тих, хто навчається на бюджеті (коштом бюджету). У попередній версії законопроєкту № 10449 не було відстрочки для тих, хто навчався в аспірантурі коштом фізичних та юридичних осіб на умовах контракту. Але її додали, аби не порушувати принцип рівності. Йдеться і про бакалаврат, і про магістратуру, і про аспірантуру.
6. До яких законів внесено зміни?
Після ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№ 3633 — IX) зміни внесено:
- до Кодексу адміністративного судочинства України (особливості провадження у справах за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації);
- до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
- до цілого ряду інших законів та кодексів
7. Які основні зміни та нововведення для громадян передбачені?
Перш за все, ст. 22 Закону, якою передбачені обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, повністю викладено в новій редакції.
Реєстрація в електронному кабінеті.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.
Уточнення даних.
Військовозобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Зміст повістки.
Чітко визначений зміст повістки (зокрема, має бути вказана мета виклику, реєстраційний номер повістки, підпис особи, яка видала повістку тощо).
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посади, а також показати службові посвідчення.
8. Чи, дійсно, мають чоловіки від 18 до 60 років завжди мати при собі військовий квиток?
Так, є обов’язок носити з собою військово-обліковий документ.
У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
9. Що ще введено нового стосовно відстрочки від призову?
Відстрочка від призову під час мобілізації передбачена статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ця стаття оновлена та викладена в новій редакції.
Статтею передбачено:
- 24 категорії військовозобов’язаних, які не підлягають призову під час мобілізації, тобто мають відстрочку;
- також інші окремі категорії військовозобов’язаних, які не підлягають призову під час мобілізації на особливий період.
Призовний вік.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України Про військовий обов’язок і військову службу чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Сфера освіти.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менше як на 0,75 ставки.
Перевірка підстав.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших 30 державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
