Як цьогоріч розподілятимуть державну субвенцію на капітальний ремонт і будівництво укриттів у школах? Що таке платформа DREAM та для чого вона? «Освіторія.Медіа» відвідала презентацію концепту «Шкільні укриття: нові правила розподілення коштів». Пропонуємо вам детальну інструкцію для отримання субвенції на шкільні укриття та даємо посилання на 8 типових проєктів для будівництва укриттів, які можна адаптувати під різні заклади освіти.
Як Україна повертається до безпечного очного навчання під час війни?
Цьогоріч субвенція на капітальний ремонт і будівництво укриттів зросла до 2,5 мільярдів гривень порівняно з минулорічними 1,5 мільярдами. Про це під час конференції розповів Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України. І детально описав алгоритм відбору пріоритетних районів для побудови та якісного ремонту укриттів:
— Про «безпечні місця» складно говорити за умов війни. Але починаємо втілювати ціль: створити безпечні умови для очного навчання для 300 тисяч учнів до кінця 2024 року та сприяти якісному дистанційному навчанню у прифронтових регіонах. Ми визначили 6 зон за пріоритетом побудови укриттів і проаналізували масиви даних за допомогою технології Palantir (одна з найсучасніших систем аналізу даних) для оцінки безпекової ситуації в регіонах. Ми змоделювали варіанти мережі укриттів у межах області та окремих районів і швидко сформували переліки пріоритетних шкіл і територій для роботи донорів.
Таким чином система Palantir допомогла:
✔ обрати громади поза зоною ураження артилерії, де понад 90% дітей навчаються онлайн і де можливо побудувати укриття;
✔ оцінити потребу в укриттях для шкіл у громадах із високим ризиком ураження артилерією;
✔ оцінити потребу в автобусах для підвезення дітей до шкіл з укриттям.
Що таке «бордингові школи» і як сприятимуть поверненню до очного навчання?
Про те, які політики планує впроваджувати МОН для реалізації проєкту «Школа офлайн», розповів міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
— Цьогоріч півмільйона українських учнів повертаються до очного навчання. І ключове завдання «Школи офлайн» на 2024 рік — удвічі збільшити кількість дітей, які навчаються офлайн. Це надзвичайно важливо. Адже пандемія ковіду завдала значних освітніх втрат українській освіті, а повномасштабне вторгнення лише посилює цю тенденцію. За результатами міжнародного дослідження PISA українські школярі відстають на 1,5 року від необхідного рівня. Наше завдання — відновити доступ до якісної освіти, щоб не поглиблювати освітні втрати. А також спільно подбати про безпеку наших дітей.
Оксен Лісовий навів важливі статистичні дані:
👆 Понад 868 тисяч учнів навчаються в Україні дистанційно, з них — 243 тисячі учнів з-за кордону.
👆Понад 967 тисяч учнів навчаються у змішаному форматі — позмінно або в змішаних класах.
👆Близько 121 тисячі учнів навчаються дистанційно замість відвідування шкіл за місцем фактичного перебування.
👆Понад 500 тисяч українських учнів перебувають за кордоном.
— Ми знаємо, що в тій же Польщі частина дітей «загублені» — де-юре навчаються в наших школах, а де-факто ці діти відсутні в українських школах офлайн, а значить, ми їх втрачаємо в освітньому контексті, — окреслив тенденцію міністр освіти.
Під час виступу Оксен Лісовий підкреслив, що кожна школа в Україні має обрати один із типів функціонування. Або очно/позмінно — для закладів освіти, в яких укриття не можуть вмістити всіх учасників освітнього процесу. Або ж повністю дистанційний формат. Крім цього, в Україні працюватимуть так звані бордингові школи.
Бордингові школи — для кого і навіщо?
Ще одне важливе рішення — підвезення дітей із прифронтових територій до більш безпечних локацій: до закладів з укриттями, де може відбуватися позмінне очне навчання. Ідеться про бордингові школи з очними виїзними сесіями для дітей зі шкіл, в яких неможливо бодай частково влаштувати очне навчання.
— У кожній прифронтовій області має бути хоча б одна школа бордингового типу, — акцентував Оксен Лісовий. — Навчання в таких школах відбуватиметься у форматі сесій: від однотижневих до тритижневих. Локаціями для бордингових шкіл можуть бути:
- санаторії;
- колишні дитячі табори;
- коледжі;
- заклади профтехосвіти.
Головне, щоб цей об’єкт освітньої або рекреаційної інфраструктури можна було тимчасово перепрофілювати під час війни. І щоб там можна було розмістити дітей у гуртожитку чи пансіонаті, забезпечити харчування, доступ до навчання й за потреби — психологічну підтримку.
Станом на сьогодні втілюємо проєкт із п’ятьма бординговими школами, які готові приймати дітей на навчання — включно з учнями з ТОТ. Є наразі і донор, зацікавлений проінвестувати в ці п’ять шкіл — по пів мільйона доларів для початку.
— Як це працюватиме? Із Запоріжжя в Кропивницький привозять дітей і проводять там освітні сесії позмінно, по 1-2 тижні з їхніми педагогічними колективами, — розповів Оксен Лісовий у коментарях для ЗМІ під час конференції. — Школа може виїжджати з учителями, а на місці з учнями можуть працювати вчителі-психологи.
В Україні може з’явитися мережа «підземних шкіл»
— Українські школи на територіях, наближених до зони бойових дій, до кордону з росією, навчають дітей переважно в дистанційному форматі. А в деяких закладах освіти це вже два роки виключно дистанційна освіта, — констатує Оксен Лісовий. — Тож єдина умова для очного навчання в таких регіонах — навчання безпосередньо в укритті, адже найчастіше немає часу навіть на те, щоб туди спуститися. Вихід — будівництво підземних шкіл. Типові проєкти, нами розроблені, вже зараз можуть використовувати громади, і вони в тому числі передбачають навчання під землею.
У коментарі «Освіторія.Медіа» міністр освіти і науки
Оксен Лісовий розповів:
— Прифронтова лінія — абсолютний пріоритет для створення укриттів-«підземних шкіл» (хоча я не хотів би їх так називати), у яких діти зможуть навчатися протягом дня. Ми розуміємо, що Запоріжжя ніяк не зможе вивести в офлайн дітей, не маючи такого укриття, яке витримує удар С-300. Так само Харків не виведе на очне навчання своїх дітей, і Херсон. А дуже потрібно, щоб талановиті діти цих міст, деякі з яких пережили окупацію, вийшли з чотирьох стін і могли в безпеці навчатись і творити.
Також міністр розповів, що вартість укриття, яке вміщує 300 учнів, стартує від 30 мільйонів гривень. Що більш містке укриття, то більше коштів потрібно.
— Проте успіх будівництва залежить не лише від субвенції, а й від співфінансування місцевих громад. Адже минулого року до суми субвенції, яка була виділена з державного бюджету, місцеві громади додали ще 600 мільйонів гривень. Маємо надію, що й цьогоріч громади активно долучатимуться до фінансування. Воно і наразі є обов’язковим у розмірі 10%. Таким чином, використовуючи кошти держбюджету та кошти громад, ми зможемо збудувати більше укриттів для шкіл в Україні, — каже міністр. — Проєкти, які не будуть профінансовані із субвенції, фінансуватимуться згодом за кошти донорів — особливий пріоритет школам на територіях, наближених до ведення бойових дій.
До слова, МОН обіцяє «якомога швидше використати субвенцію» — до кінця 2024 року, аби освітяни вже почали працювати над її залученням.
Як подати проєкт на отримання державної субвенції: 8 кроків
КРОК 1
Розробити проєктно-кошторисну документацію.
Якщо в закладу освіти немає проєкту на будівництво чи капітальний ремонт укриття:
- на сайті «Моя фортеця» у розділі «Хочу укриття» обрати один із проєктів повторного використання та адаптувати під свої умови,
або
- замовити розроблення проєкту з нуля. Рекомендації про внутрішнє оздоблення укриття, навігацію та облаштування — у розділі «Облаштування» на сайті «Моя фортеця».
КРОК 2
Внесення проєктів на будівництво або капітальний ремонт укриття в систему DREAM (про неї пишемо нижче).
КРОК 3
Подання проєкту на державну субвенцію після оголошення початку добору.
КРОК 4
Автоматична пріоритезація проєктів за бальною системою в DREAM.
КРОК 5
Комісія визначає проєкти, які отримують фінансування.
Критерії: кількість нарахованих балів на попередньому етапі та відповідність поданих документів вимогам субвенції.
КРОК 6
Затвердження переліку закладів освіти, які отримають фінансування.
КРОК 7
Перерахування коштів до бюджетів громад.
КРОК 8
Старт реалізації проєкту.
Платформа DREAM та нові правила розподілу субвенції. Як діяти?
Раніше субвенційні кошти надходили в області, які визначали заклади освіти, де потрібно будувати укриття. Однак із 2024 року діятиме прозоріший механізм. А саме — розподіл коштів між громадами з використанням бальної системи через платформу DREAM. Це інструмент для децентралізації використання державних коштів, мета якого — зробити процес прозорішим і підвищити відповідальність громад за якість документів, які вони подають.
Що це за «звір» система DREAM?
DREAM — державна електронна екосистема, яка забезпечує цифровий маршрут для всіх проєктів відбудови України. Сьогодні в DREAM успішно працюють вже понад 530 органів управління, серед яких представники 500 громад, 19 ОВА, 5 міністерств, Агентство відновлення.
Заклади освіти мають заповнити форму долучення до платформи та виконати конкретні вимоги. Ось головні:
- наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт укриття;
- у закладі освіти мають навчатися не менш ніж 200 дітей;
- підтверджене співфінансування від громади — не менш ніж 10% від загальної вартості проєкту;
- планування завершення робіт до кінця 2024 року.
Після подання закладом освіти проєкту, система DREAM автоматично розрахує бали відповідно до конкретних критеріїв.
Ще детальніше про умови отримання субвенції та критерії оцінювання проєктів читайте ТУТ.
8 типових проєктів будівництва укриттів: як школам адаптувати їх під себе?
Вісім типових проєктів будівництва укриттів розроблені МОН спільно з ЮНІСЕФ та Buffet Foundation. Що включають у себе ці проєкти? Це проєктно-кошторисна документація (ПКД), яка адаптується під особливості кожного закладу освіти і може використовуватися повторно.
Зараз кожна громада витрачає орієнтовно 5 місяців на розроблення ПКД для будівництва укриттів, а також 1–1,5 мільйона гривень на один заклад освіти. Проєкти повторного використання дозволять скоротити час до 1–1,5 місяця та зекономити кошти, які будуть витрачати лише на геологічні роботи із привʼязкою до конкретної місцевості.
— Ми адаптували ці проєкти для закладів освіти з різною чисельністю учнів, врахувавши потреби дітей, їхній добробут та дотримання державних стандартів, — каже Джон Маркс, заступник голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні з операційних питань.
