Скільки грошей потребує Україна для відбудови? Яких втрат зазнала українська освіта та як слід підійти до її відновлення? Може, варто зосередити всі зусилля на відбудові шкіл? Про все це йдеться у звіті Світового банку «Третя швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України» (RDNA3), який презентували днями. Ми зібрали в матеріалі головні прогнози експертів.
Про майбутнє почали дбати ще у березні 2022
Війна продовжує нести руйнування та смерті, псувати долі людей. Але вже нині час думати про майбутнє.
Аналізувати те, як війна впливає на життя українців та що потрібно для відбудови країни, розпочали невдовзі після 24 лютого 2022 року. У вересні 2022 року Світовий банк та уряд України, служби ЄС та ООН оприлюднили перший аналогічний звіт RDNA. Це міжнародно схвалена методологія, що забезпечує оперативне, послідовне та прозоре міжгалузеве оцінювання завданої шкоди. Нині дані оновлені, вони охоплюють період з лютого 2022 по грудень 2023. Якщо у першому звіті акцент був на безпеці та відбудові, надалі він змістився на оновлення, післявоєнний розвиток. Реконструкції заплановані за принципом «build back better»: наприклад, планують зводити не аналог зруйнованої будівлі, а сучасне приміщення, яке відповідає останнім вимогам. Або ж відновлення певної системи відбувається одночасно з її удосконаленням.
У звіті йдеться не лише про термінові витрати, а й про фінансування на середньо- та довгострокові перспективи.
Якщо сприймати завдані нам ворогами збитки лише як поразку, нестачу, після перемоги буде складно. Але якщо підходити до викликів як до можливості, хоча й унаслідок трагічних подій, Україна має шанс оновитися та може сподіватися на повоєнне зростання.
Загальні потреби України натепер оцінили у 486 млрд доларів. Саме стільки потрібно на відновлення протягом 10 років. Прямі збитки, що завдані Україні, сягнули 152 млрд доларів.
У звіті проаналізували різноманітні галузі, зокрема, освіту. Цифри, які стосуються додаткових збитків у майбутньому, розраховані за умови, що ситуація більше не погіршується. Але оскільки війна триває, збитки, звісно, будуть зростати, тож із часом дані ще раз оновлять.
Постраждали 1888 шкіл
Від початку війни 13% освітньої інфраструктури було пошкоджено або знищено війною, що становить збитків приблизно на 5,6 млрд доларів США. Пошкоджено 3583 освітніх закладів, а 394 — зовсім зруйновано. Найбільше серед закладів освіти постраждало шкіл — 1888.
Заклади дошкільної освіти, які потребують відновлення, теж становлять проблему. Пошкоджені або зруйновані школи одразу ж починають працювати онлайн, а ось руйнування дитячого садочка часто призводить до припинення надання ним послуг. Це ускладнює життєву ситуацію батьків, яким треба доглядати за дітьми. Якщо тати й мами не знаходять варіантів (наприклад, няню), це обмежує здатність працювати для одного з батьків.
Найбільше пошкоджених закладів освіти на Сході та Півдні України — від 35 до 69% навчальних закладів Донецької, Харківської, Херсонської та Луганської областей були пошкоджені або знищені. Ці оцінки не враховують знищення навчального обладнання (шкільних меблів, підручників, комп’ютерів тощо), тобто вартість збитків імовірно вища.
Які сили вже залучені?
Які ресурси для відновлення освіти є зараз? Нині найсуттєвіші інвестиції від бізнесу, недержавних організацій, закордонних партнерів спрямовані на райони, що постраждали найбільше, але потреби у Донецькій, Харківській та Херсонській областях значно перевищують надходження. Допомога складається з підтримки психічного здоров’я учнів та вчителів, надання їм навчальних матеріалів, безоплатних можливостей наздогнати прогалини у знаннях.
МОН займається загальним відновленням освіти, рестартом НУШ та цільовою фінансовою підтримкою регіонів на створення укриттів і придбання шкільних автобусів.
Місцеві органи влади є ключовими рушійними силами процесу відновлення. Органи місцевого самоврядування активно реконструюють школи, дошкільні та інші заклади освіти. Із січня 2023 року частка закладів освіти з укриттями зросла з 68 до 80%. Завдяки цьому кількість шкіл, що перейшли на очне навчання з дистанційного, зросла з 25 до 57%. Оскільки школи відновлюють очну роботу, лише якщо мають укриття, де можна розмістити всіх учнів і вчителів під час повітряної тривоги, все ще залишаються такі, що не здатні проводити очне навчання. Крім того, школи прифронтової зони не здатні це робити з безпекових причин.
Те, що не одразу побачиш
Війна вже спричинила економічні, навчальні та дослідницькі збитки, які, за оцінками, становлять 6,9 млрд доларів США. Поєднання онлайн-навчання, хронічного стресу та психологічних травм у частини дітей призводить до значних освітніх втрат. Їх можна оцінити у 5,5 млрд доларів США, які нинішні школярі недоотримають протягом трудового життя. Ця сума зростатиме і призведе до додаткових мільярдів втрат вже поза тим періодом, який є у фокусі RDNA3.
Збитки включають зменшення обігу приватного сектора, зниження оплати за навчання, видатки та додаткові витрати шкіл, які використовуються як притулки для внутрішньо переміщених осіб. Також з’являються додаткові витрати на демонтаж та вивезення сміття пошкоджених шкіл, дитсадків, закладів вищої освіти.
Що потрібно для довготермінового відновлення?
Потреби, пов’язані з реконструкцією інфраструктури та відновленням якісної очної освіти, оцінюються в 13,9 млрд доларів США на період 2024–2033 років. Зокрема, відновлення закладів освіти протягом десяти років коштуватиме 9,8 млрд доларів США.
Відновлені школи та дитсадки мають відповідати останнім стандартам безпеки, екології та якості, встановленим урядом України. У них мають бути інноваційні підходи до навчання, для чого необхідно створити відповідне шкільне середовище, та враховані демографічні моделі.
Витрати на відновлення надання освітніх послуг оцінюють у 4,1 млрд доларів США. Більшість грошей потрібно на будівництво укриттів і на тимчасові заходи для забезпечення доступу до освіти, наприклад, шкільний транспорт, освітні хаби, гаджети для дистанційного навчання. Також у пріоритеті — гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка учнів.
Експерти радять не зосереджуватися лише на відбудові та інших, так би мовити, матеріальних справах, а поставити також на перше місце рестарт НУШ. Це має покращити освітній сектор і дозволити швидко реагувати на потреби післявоєнного господарства.
Що в пріоритеті цьогоріч?
Прогнозована потреба освіти в інвестиціях на 2024 рік — 1,2 млрд доларів США.
Підтримуючи освіту, Україна інвестує в добробут і розвиток майбутніх поколінь, озброюючи їх знаннями, навичками та створюючи сприятливе середовище, яке необхідно відновити після війни. На ці потреби в державному бюджеті України на 2024 рік було виділено 280,3 млн доларів США. З бюджетів громад також передбачене фінансування.
Важливе значення для стійкості системи української освіти має поєднання у 2024 році практичних зусиль (наприклад, по відновленню будівель) та освітніх реформ, правильної освітньої політики. Освіта відіграє вирішальну роль у сприянні економічному відновленню та переведенню України на прискорений шлях розвитку. Варто не лише задовольняти нагальні потреби, а й працювати на перспективу, щоб ефективно усунути довгостроковий вплив війни.
Коли йдеться про освітні втрати, треба зосередитися на додатковій підтримці дівчат, адже дослідження довели: вплив війни на освіту найбільшим тягарем лягає на їхні плечі. Особливої уваги потребують також учні сільських шкіл (розрив з однолітками з міст значно посилився та сягає 4,5 роки) і діти із сімей, що потрапили у важкі життєві обставини. Людський капітал має стати ключовим рушієм відновлення країни. Тож компетенції кожного учня — це внесок у майбутнє.
Експерти визначили чотири пріоритети 2024 року, які будуть реалізовані спільно МОН, органами місцевого самоврядування та партнерами:
- реконструювати пошкоджені заклади освіти відповідно до демографічних прогнозів;
- забезпечити доступ кожній дитині до освіти, збудувати та реконструювати укриття, організувати шкільний транспорт, забезпечити якісне онлайн-навчання;
- забезпечити надання якісної освіти та продовження реформи НУШ;
- надолужувати освітні втрати та пропрацьовувати психологічні травми учнів.
Що ще планують проаналізувати в наступному дослідженні?
- Оцінити вплив війни на ранній розвиток дітей та працю вихователів. Надати рекомендації щодо роботи дошкільних закладів освіти та альтернативних форм дошкільної освіти та догляду.
- Зібрати дані про всі ініціативи з реконструкції закладів освіти та визначити потреби в першочерговій реконструкції та оптимізації.
- Оцінити довгостроковий вплив на людський капітал, спричинений війною, виїздом людей за межі України та зниженням народжуваності.