25 квітня в «Освіторія Хаб» презентували збірку вчительських історій «Жити, щоб навчати», створену в межах національної премії Global Teacher Prize Ukraine.
За традицією, кожного квітня «Освіторія» збирає дружню спільноту фіналістів премії Global Teacher Prize Ukraine різних років разом. Під час повномасштабної війни зустріч поєдналась із презентацією збірки «Жити, щоб навчати», де вчителі та герої збірки з різних куточків України зустрілися в одному просторі, рефлексували та ділилися планами на майбутнє. Крім презентації збірки, відбулась панельна дискусія, на якій освітяни поділились спогадами про початок повномасштабного вторгнення росії, розповіли, як їхнє життя перевернулося за рік, як вони особисто змінилися і які навички здобули.
Людмила Таболіна — на момент повномасштабного вторгнення директорка Харківської школи № 10, а наразі директорка та вчителька української мови та літератури в Inventor School (м. Київ) каже, що її суперсила та нова навичка — безстрашність.
«Я пережила ракети, «іскандери», ракети «С-300» на слух можу розрізнити. Тепер нічого не боюсь», — підкреслює Таболіна.
Юрій Гайдученко — співзасновник волонтерського проєкту «Вчитель іде в ЗСУ», вчитель української мови та літератури в Новопечерській школі (м. Київ), експерт ГС «Освіторія» своєю головною здобутою навичкою вважає вміння розуміти потреби людей і допомагати правильно.
«Коли допомагаєш, важливо не перетинати кордони людини і не травмувати», — зауважує Гайдученко.
Таїсія Коневська — вчителька початкових класів у Бучанському ліцеї № 9 (м. Буча, Київська область) за цей рік прокачала стресостійкість і вміння вирішувати проблеми.
«Помітила в собі вчительську магію, яка є в кожному з нас. Тепер як універсальний солдат, коли можеш все — заспокоювати, підтримувати. Немає світла — «викручуємося» та продовжуємо вчитися», — розповідає вона.
Оксана Словік — вчителька початкових класів у Безкоштовній Школі Онлайн для дітей з України, засновниця Приватної Школи Онлайн «Твоя Школа», психологиня (м. Луцьк) навчилася геть усе переводити на позитив.
«Прийшло усвідомлення, що треба бути щасливою кожної миті. Цінувати кожен момент, насолоджуватися ним і вчити цього дітей», — рекомендує пані Оксана.
Модерувала панельну дискусію та рефлексувала разом з учителями засновниця та голова громадської спілки «Освіторія» Зоя Литвин.
Окрім презентації збірки, фіналісти Global Teacher Prize Ukraine та герої збірки обговорили потреби і мрії вчительства у форматі брейнстормінгу. Поділилися думками, як продовжувати розвивати українську освіту в екстремальних умовах війни і тотальної невизначеності.
«Жити, щоб навчати» — це 80 унікальних вчительських історій про війну. Дехто з героїв двічі втратив дім. Хтось продовжує викладати під обстрілами або боронить освіту на фронті. А ще викладають на окупованих територіях, тримають тил, дбають про українських школярів за кордоном.
Прочитати та завантажити історії можна за посиланням.
Збірку створено в межах проєкту Global Teacher Prize Ukraine ГС «Освіторія» та за підтримки проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Завантажити збірку
