Зображення: Платформа пам’яті Меморіал
Щодня українці з острахом відкривають свою стрічку в соцмережах: кожен боїться побачити фото знайомих, яких забрала війна. Як зберегти пам’ять про загиблу близьку людину? Та чому так важливо олюднювати цифри сумної статистики війни? Документуванням історії про загиблих на війні займається платформа пам’яті Меморіал. Кожен може долучитися до збереження історії загиблих на війні. Як це зробити та де знайти інформацію про загиблих українських освітян читайте в матеріалі.
Платформа пам’яті Меморіал — це неурядова, некомерційна ініціатива, яка належить агенції медійного росту «Або». Платформа розпочала свою роботу ще в березні 2022 року і має перед собою дві основні цілі:
- зберегти пам’ять про кожну людину, яка загинула внаслідок війни росії проти України, і таким чином олюднити цифри статистики;
- допомагати формувати міцний інститут національної пам’яті, адже це одна з умов безпеки в майбутньому.
Що саме робить команда Меморіалу?
- Збирає, верифікує та оприлюднює інформацію про цивільних жертв та військові втрати російсько-української війни.
- Готує розповіді про загиблих для соцмереж, великих всеукраїнських ЗМІ та державних структур, таких як ОВА.
- Працює над текстами великих форматів, які оприлюднює не лише на своїй платформі, а й на сайтах всеукраїнських та закордонних медіа.
- Співпрацює із правозахисниками для подальшого притягнення до відповідальності винних у злочинах.
- Знімає та займається дистрибуцією документальних фільмів про загиблих.
- Спільно з партнерами готує виставки для закордонної аудиторії про вбитих російськими військовими українців.
Станом на березень 2023 року команда Меморіалу розповіла історії 2 300 людей, яких вбили російські війська. Підготувала понад 200 текстів для регіональних, всеукраїнських та іноземних ЗМІ. Відзняла 18 документальних фільмів. Долучилася до виставок у понад 20 країнах світу.
Як Меморіал збирає дані про загиблих?
Є кілька алгоритмів збору інформації, якими користується команду Меморіалу:
- опрацювання форм із даними, які заповнюють рідні та близькі загиблих;
- робота «в полі», коли журналісти отримують інформацію про загиблих безпосередньо на місці події чи спілкуючись телефоном/онлайн;
- обмін інформацією з партнерськими організаціями та ЗМІ;
- моніторинг соціальних мереж, медіазгадок, запити до органів державної влади.
Оптимальним є перший варіант збору інформації та взаємодії з рідними загиблих. Адже він допомагає максимально знизити ретравматизацію людей, які переживають горе втрати. А людина та її відчуття — головна цінність проєкту.
Однак для формування кінцевої історії про загиблих найчастіше команда застосовує кілька методів збору одночасно. Незалежно від того, яким методом зібрана інформація, у будь-якому разі вона проходить два етапи верифікації.
Як кожен може допомогти проєкту?
Щоб зібрати дані про більшість загиблих, команда Меморіалу потребує підтримки суспільства. Кожен, хто втратив через війну близьку чи знайому людину, може заповнити інформацію про неї. Після перевірки даних історія з’явиться на сайті та в соцмережах проєкту:
- аби розповісти про військового чи військову — заповнюйте дані у формі за посиланням;
- аби розповісти про цивільних жертв — заповнюйте дані у формі за посиланням.
Також ви допоможете проєкту, якщо розкажете про Меморіал своїм знайомим або розмістите лінки з формами на своїх сторінках у соцмережах. Так більше людей дізнаються про ініціативу і зможуть зберегти пам’ять про своїх рідних.
Загиблі вчителі
Завдання платформи пам’яті Меморіал — зберігати пам’ять про всіх людей — різного віку, професій та соціального статусу, адже немає важливіших для суспільства людей і менш важливих, кожен і кожна заслуговують на пам’ять про них!
Серед історій загиблих, які вдалося зібрати команді, є й освітяни. Це і ті вчителі, які покинули свою місію навчати дітей і вступили до лав ЗСУ, і ті, хто став цивільними жертвами війни. Загалом це понад 70 загиблих освітян. Серед них є як зовсім молоді люди, так і колишні вчителі, які на момент загибелі вже були на заслуженому пенсійному відпочинку. Це представники різних областей України, однак більшість цивільних загиблих освітян — зі сходу України.
Ким були загиблі освітяни, інформацію про яких вдалося зібрати команді Меморіалу, — читайте в тексті «Освітяни, життя яких відібрали російські військові».
