З початку повномасштабного вторгнення найбільше українських переселенців опинилося саме у Польщі. Вже зараз по всій країні функціонують кілька українських шкіл. Одна з найбільших — «Перша українська школа у Польщі» Фундації «Незламна Україна». Вона працює у трьох містах Польщі: Варшаві, Вроцлаві та Кракові, і вже прийняла понад 600 українських дітей. Поговорили з Ларисою Жигун, співзасновницею Фундації «Незламна Україна» (Польща). Ця Фундація є керуючою установою освітнього проєкту «Перша українська школа у Польщі». Лариса розповіла про те, як і за якою програмою працюють школи, хто фінансує ініціативу і що про навчання кажуть українські батьки.
Як у Польщі з’явилася школа для українців?
В Україні я працюю у Всеукраїнські й Мережі Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC). На початку березня через війну виїхала з Києва до Польщі. Моя колега Вікторія Гнап запропонувала доєднатися до створення українських освітніх центрів для дітей, які змушені були покинути Україну через війну. З цією метою ми започаткували Фундацію «Незламна Україна» у Польщі. Зараз команда — це 5 людей, що забезпечують адміністрування проєкту, та 57 вчителів педагогічного колективу.
7 березня ми запустили у телеграмі чат-бот https://t.me/UkraineEducation2_bot, де запропонували зареєструватися українським дітям та українським учителям у Варшаві, Кракові та Вроцлаві. Інформацію про реєстрацію у чат-боті поширювали у групах на Facebook, через сторінку Фундації, власні сторінки та через українські загальнонаціональні телеканали. За кілька тижнів через чат-бот зареєструвалися понад 2000 дітей та понад 600 вчителів. З цих дітей до навчання у наших школах зголосилося понад 600 дітей. Жвавий попит на українську школу був викликаний тим, що багато батьків хотіли, щоб їхні діти закінчили навчальний рік за звичною українською програмою, оскільки не всі українські школи доступні для онлайн навчання. Через масовані бомбардування та обстріли росією українських міст та сіл пошкоджено 1748 тисячі навчальних закладів, з них близько 144 школи зруйновано повністю. На жаль, багато українських дітей ще довгий час не матимуть можливість повернутися до звичного навчання в Україні. Польща виділила 500 000 місць у своїх школах для українських дітей. Але мовний бар’єр та іноземна програма навчання, невизначеність у тому, скільки ще батьки перебуватимуть на території цієї країни, стримували багатьох записувати дітей до польських шкіл. Ми розуміли це, і хотіли, щоб наші діти не залишилися поза освітнім процесом.
Наразі у школі у Кракові навчається 280 дітей, у Вроцлаві — 240, у Варшаві — понад 100. У Варшаві та Кракові учні вийшли в класи 13 квітня та 10 травня відповідно. Школа у Вроцлаві розпочала очне навчання з 16 травня. У пошуках приміщень нам допомогли місцеві громадські організації, які познайомили нас з директорами дружніх польських шкіл та ми домовилися про співпрацю. Так, у Варшаві наші діти навчаються у приміщенні I Społeczne Liceum Ogólnokształcące «Bednarska» 1-ої соціальної середньої школи «Беднарська», яка люб’язно запропонувала нам використовувати свої класи для навчання у другу зміну до кінця цього навчального року.
У Кракові діти навчаються у приміщенні школи SP 12 w Krakowie — Szkoła z klasą, за що ми вдячні пані директорці Магдалені Мазур. Діти надзвичайно щасливі були вийти на офлайн навчання, хоча зі своїми однолітками розпочали спілкування ще під час позакласних занять, що були організовані з перших днів онлайн навчання.
Навчання у всіх школах безкоштовне. Окрім цього, наші партнери з Українського дому у Варшаві допомагають нам із забезпеченням канцтоварами та рюкзаками для дітей.
А яка ситуація загалом в українських школах у Польщі, якщо подивитися глобально?
За приблизними оцінками, які були озвучені під час заходу «Український вчитель в Польщі. Безкоштовна дидактична конференція», у Польщі перебуває близько 300 000 українських дітей. Лише 18 000 навчаються у польських школах, тому потреба в українських школах — величезна. Це потребує фінансування, адже це довготривалі та дороговартісні проєкти.
За якою програмою навчаються школярі-переселенці?
У освітніх центрах Фундації український педагогічний склад вчителів та директорів. Навчання проходить за Державним стандартом загальної середньої освіти України. Крім того, Фундація підписала договір з Міжнародною українською школою, та домовилася про партнерство з українською гімназією. Діти, які зі шкіл, що знаходяться на окупованих територіях, або шкіл, які не працюють через руйнування або з ними втрачений зв’язок, будуть зараховані до української гімназії або до Міжнародної української школи (МУШ) та відповідні школи видадуть документи про освіту. Однак навчання проходитиме у освітніх центрах Фундації у Польщі. Також у освітніх центрах Фундації планується вивчення польської мови для вчителів та дітей з України.
За яким принципом формують класи?
Це звичайна школа з 1 по 11 клас, де кожна дитина навчається за програмою відповідного класу. Наповненість класів — від 10 до 28 дітей. Директори та вчителі до нас прийшли також через чат-бот або соціальні мережі. На сьогодні педагогічний склад сформовано, за винятком окремих позицій.
А що з оцінками?
Учителі ведуть класні журнали та виставляють оцінки за вимогою освітньої програми української школи.
Діти харчуються безкоштовно?
У Варшаві учні харчуються безкоштовно за сприяння наших партнерів Об’єднання шкіл «Беднарська» (Zespół Szkół «Bednarska») та WORLD CENTRAL KITCHEN. Для дітей, які навчаються школах у Кракові та Вроцлаві, харчування також буде безкоштовним. Наразі триває відбір постачальників.
Який зараз моральний стан учнів?
Це залежить від регіону, звідки приїхала родина. Є діти, які виїхали у перший день, і вони не бачили війни та не усвідомлюють її. Є діти, які багато розповідають про пережите, вибухи та сирени. Але загальну атмосферу можна побачити у малюнках. І майже всі вони про війну.
Чи долучаються до навчання діти, що виїхали ще до війни?
З реєстрацій ми бачимо, що наші учні — це діти, які виїхали з України після 24 лютого. Діти, що жили у Польщі раніше, переважно вже навчаються у польських школах, а також відвідують інші українські школи. Серед наших учнів, є один учень, який до цього навчався у польській школі.
Які зарплати отримують українські вчителі?
Всі педагоги розпочали роботу у проєкті як волонтери. Тож ми у пошуках фінансування. Уже є певні домовленості з міжнародними партнерами щодо фінансової підтримки проєкту. Також ми проводимо перемовини з корпоративними польськими партнерами, адже український бізнес спрямовує кошти на ЗСУ, що логічно. Презентували проєкт Об’єднанню українців у Польщі і сподіваємося на їхню підтримку. Через соціальні мережі та особисті зустрічі розпочали фандрейзингову кампанію. І якщо ваші читачі відгукнуться допомогти нашим освітнім центрам — ми будемо дуже вдячні. Ми відкриті до співпраці.
А як українські батьки: вони розглядають школу як тимчасове рішення чи довгострокове?
Наше завдання було — зробити безпечний простір для дітей, де вони могли би продовжити навчання рідною мовою. Ніхто не знає, як довго триватиме ця війна. Це момент невизначеності, і ми не змушуємо батьків робити вибір. Ми бачимо, що для батьків важливо зберегти зв’язок з українською ідентичністю. Деякі родини планують повертатися в Україну. Чим довше затягується війна, тим більше мам із дітьми залишаться за кордоном. Якщо восени військові дії не припиняться, то діти розпочнуть новий навчальний рік у Польщі. Не загадуємо наперед, але вже зараз ми бачимо наміри батьків залишити дітей у наших школах на наступний навчальний рік. І це вже не короткострокова перспектива. Відповідно, нам треба обмірковувати формат української освіти у Польщі більш глибоко. Поступово інтегрувати тих дітей, чиї батьки прийняли рішення затриматися в Польщі, та підтримати ті родини, які мають намір повернутися до України щодо можливості навчання у відповідності до української навчальної програми. Як мінімум додавати у викладання польську мову.
Чим надихає українців ваша школа?
За відгуками дітей та батьків їм дуже подобається навчання. Ми постійно проводимо майстер-класи для дітей, організовуємо українські руханки, екскурсії та перегляди фільмів. Це частина терапії для дітей та можливість подружитися. Ми розуміємо, що маємо об’єднувати не тільки дітей, а й батьків та триматися разом. Цей проєкт — великий та складний, але він дуже необхідний на гуманітарному фронті. Бо ці діти — це майбутнє України, і їх потрібно зберегти та виховати в любові до своєї країни. Організація таких освітніх центрів для українських дітей у Польщі — це наш з командою Фундації та вчителями внесок у спільну перемогу.
