Від початку війни росії проти України інформаційний простір перетворився на поле запеклої боротьби між окупантами та українським народом. Але часто фейки розганяються не тільки російськими окупантами. У величезному потоці інформації цим свідомо користуються мародери, а часто несвідомо — пересічні українці. Зібрали для вас три фейки про освіту та дітей на війні, які наробили найбільше галасу.
Фейк № 1. Дітей кинули напризволяще, необхідне негайне усиновлення
Часто в мережі можна почути заклики негайно забрати та всиновити дітей, що залишилися без батьків. Найгучнішою стала ситуація з дітьми, яких із Харкова евакуювали до Ворохти. Але усиновлення під час війни неможливе. Такий коментар дала заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко на своїй Facebook-сторінці.
«Під час війни усиновлення неможливе ні за звичною, ні за пришвидшеною процедурою, у тому числі іноземними громадянами. Тому ще раз закликаю звертатися тільки до офіційних джерел та намагатися перевіряти інформацію, яку поширюєте. Як варіант, звертайтеся на гарячу лінію Української мережі за права дитини та UNICEF Ukraine — вони перевірять інформацію та повідомлять вам про результат або/та опублікують його», — поінформувала Катерина Павліченко.
Представниця МВС наголосила: якщо громадяни поширюють фейкову інформацію, навіть роблячи це з найкращих міркувань, то грають на користь ворогу.
Фейк № 2: Зараз учителів мають право відправити у відпустку без збереження заробітної плати
Це офіційно спростувало Міністерство освіти і науки України.
«Наголошую на тому, що Міністерство категорично забороняє керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти примушувати педагогічних та інших працівників до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати», — зазначив Сергій Шкарлет.
Він також наголосив, що працівникові може бути надано відпустку лише за його бажанням або його може бути звільнено відповідно до вимог трудового законодавства.
Фейк № 3. ЗНО скасовано
Це не суцільний фейк, а маніпуляція інформацією.
Наразі ЗНО не скасоване і вступ до вишів планують проводити у звичайному форматі. Про це під час телемарафону заявив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.
«Ми вносили на реєстрацію законопроєкт, який би одноразово змінював процедуру вступу. Ми напрацювали три варіанти можливого вступу без використання ЗНО в тому стандартному форматі, у якому воно прописане в законі. Але на сьогодні це лише пропозиції», — сказав Шкарлет.
Наразі цей законопроєкт навіть не поставлений на голосування у Верховній Раді.
«Тому поки формат ЗНО не змінений, він (вступ до вишів — ред.) відбувається в тому форматі, в якому завжди відбувався в країні», — зазначив міністр.
Радимо слідкувати за оновленнями на цю тему — «Освіторія.Медіа» завжди оперативно публікує лише перевірену інформацію з офіційних джерел.
Які безперечні ознаки фейку?
1️⃣
Простота та зрозумілість.
Фейки не виникають на порожньому місці. Вони з’являються там, де є хайп і інформаційний вакуум. Коли існує актуальна тема, про яку мало що відомо, люди починають ставити запитання. Якщо на них не відповідають влада та експерти, починають поширюватися максимально прості та зрозумілі фейки. Тому щоразу, коли на складне запитання вам пропонують просту відповідь, є привід засумніватися.
2️⃣
Емоційність.
У людини існує два типи мислення: раціональне та емоційне. Коли ми мислимо раціонально, то не віримо в нісенітниці. Утім, коли хтось починає маніпулювати важливими для нас темами, уся раціональність відходить на другий план. Наприклад, коли в якомусь ЗМІ пишуть щось про здоров’я або дітей. Ми хочемо вберегти себе і близьких від біди, тому віримо емоційній новині і розповідаємо про неї іншим. Важливо пам’ятати: якщо хтось апелює до ваших почуттів, то є висока ймовірність, що вас намагаються обманути. Особливо якщо повідомлення починається зі слів: «Увага! Максимальний репост! Шок і сенсація!» — це беззаперечні ознаки підозрілої інформації.
3️⃣
Відсутність посилань на джерела або на офіційні канали комунікації.
За посиланням знайдете перелік Telegram-каналів, які поширюють російську дезінформацію. Відпишіться від них та читайте новини лише на справжніх новинних сайтах.
Більше про те, як розпізнати фейк, дивіться у випуску подкасту «Школа медіаграмотності».
