Як часто на уроках ви користуєтесь крилатими висловами? А чи впевнені, що відомі письменники це справді казали? Ми зібрали 8 культових цитат, які є фейковими або перекрученими. Розповідаємо, як було насправді, щоб ваші учні не повторювали нісенітниці.
Авторка тексту: Ангеліна Грицей
Цю цитату традиційно приписують Шерлоку Голмсу. Утім, у жодному з 56 оповідань і 4 романів Артура Конан Дойла про легендарного детектива дослівно такого звертання немає. Натомість фразу вигадали шанувальники, а згодом її підхопили й кіношники. Максимум, що говорив книжковий Шерлок, — це просто «елементарно».
Перше дослівне вживання перекрученої цитати зафіксували в американській газеті 1909 року. Нею скористався журналіст у матеріалі про гарвардського астронома, котрий хотів надсилати сигнали на Марс за допомогою дзеркал.
«Життя надто важливе, щоб сприймати його серйозно»
Автором цього каламбуру вважають ірландського письменника Оскара Вайльда. Насправді у своїй першій п’єсі «Віра, або Нігілісти» він написав трохи інакше: «Життя надто важливе, щоб говорити про нього серйозно». Тобто маємо менше цинізму.
Припускають, що спростив і перекрутив оригінальну фразу Вайльда англійський літератор Ґілберт Честертон у 1902 році.
Із цього варіанта здається, що сама наявність грошей — уже гріх. Проте в оригінальній біблійній цитаті написано так: «Любов до грошей — корінь усього зла». Тобто можна й далі тішитися достатком, головне не стати скнарою.
Якщо будете порівнювати себе або дитину з кимось іще, то зробите гірше — йдеться в цитаті. На картинках у Facebook вислів приписують чи то Теодору Рузвельту, чи то Марку Твену. Проте насправді немає доказів, що фраза належала бодай комусь із них.
Уперше схожу за змістом фразу зафіксували у книзі 1989 року, яку написав американський священник Джон Павелл. Майже дослівно цитату вжили аж у 2003 році в релігійній книзі американського пастора Рея Каммінгса.
Натомість у часи Рузвельта і Твена «злодієм радості» називали не порівняння, а час. Саме на нього у своєму вірші «До старого друга» 1855 року нарікав американський письменник Парк Бенджамін.
«Будь тією зміною, яку хочеш бачити у світі»
Здавалося б, Ґанді цілком міг таке сказати. Але ні, не сказав. Махатму вбили в 1948 році, а перша згадка про саме цю фразу з’явилася лише в 1974.
Водночас Ґанді належить схожа за змістом цитата: «Якщо б ми могли змінити себе, тенденції у світі також би змінилися. Коли людина змінює свою природу, то змінюється й ставлення світу до людини… Не треба чекати, щоб побачити, що роблять інші».
А втім, на все треба дивитися в контексті. Загалом політик не вірив, що одна людина може врятувати світ. Він був переконаний, що для справжніх змін потрібна соціальна трансформація, зусилля багатьох людей. Тому знайома нам версія цитати — спрощена та аполітична. Принаймні так думає американський письменник Брайан Мортон.
Ходить легенда, що цю фразу сказав італієць Макіавеллі. Знову неправда. Ось про що насправді було написано в трактаті «Державець»:
«Зрештою, про діла всіх людей і найбільше — владарів, якщо владарі тільки підсудні, судять з успіхів. Владареві досить лише дбати про перемогу і про державну безпеку — засоби завжди здадуться всім чесними і похвальними, бо юрбі важливий тільки успіх».
Кажуть, що із цього уривка зробили неправильний висновок. Адже в ньому йдеться насамперед про те, що оцінюють за результатом. А не про те, що треба виходити за межі дозволеного, щоб досягти бажаного. І взагалі, серед дослідників є припущення, що «Державець» — то політична сатира, у якій Макіавеллі просто висміює родину Медічі. А тому радять усе написане сприймати з гумором.
«Зрештою саме подорож має значення»
Цінувати шлях, а не результат — подейкують, саме такий сенс закладав у цю відому цитату американський письменник Ернест Гемінґвей.
Утім, він помер у 1961, а крилатий вислів вигулькнув у літературі лише в 1969! Його вжила американська письменниця-фантастка Урсула Ле Гуїн у романі «Ліва рука темряви» про гендерні ролі та стосунки в інопланетян. Якось зовсім не в стилі приземленої прози Гемінґвея, правда?
«Освіта — це те, що залишається після того, як забуваєш усе вивчене в школі»
Ні, цей провокативний афоризм не належить Альберту Айнштайну. Він лише процитував його в есе про освіту 1936 року, де не вказав імені автора. От бачите, навіть великі вчені часом недбало поводяться із джерелами інформації. Насправді схожий вислів уперше опублікували у 1899 році в американському освітньому журналі «Educational Foundations: A Monthly Text-Book of Pedagogics for Normal Schools». І належав він звичайному вчителю на прізвище Беттл.
